Ukrainian
Summary:У другій частині монографії розглянуті деякі проблеми супрамолекулярної хімії такі як міжмолекулярна взаємодія мономерів у газовій фазі та розчині, методи розрахунку енергетичних і електронних параметрів π-π і π-Н комплексів, їх вплив на кінетику синтезу та склад кополімерів. Обговорено результати вивчення механізму кополімеризації вінілових і алілових мономерів у дво- і трикомпонентних системах з урахуванням природи та характеру міжмолекулярних взаємодій. Запропоновано кінетичні схеми та рівняння, що адекватно описують склад кополімерів і загальну швидкість процесу. З урахуванням реакцій міжмолекулярних комплексів пропонується кополімеризацію двох мономерів представляти як трикомпонентну, що включає приєднання до полімерних радикалів комплексу і кожного з мономерів. Кополімеризація трьох мономерів розрізняється як процес, у якому беруть участь реакції двох донорів і акцептора або двох акцепторів і донора. Такі полімеризаційні системи віднесені авторами до мультикомпонентних, що складаються як мінімум з п'яти рекційноздатних часток, ріст ланцюга в яких протікає за участю перехресних реакцій двох видів комплексів і одного мономера або одного комплексу і двох мономерів. Викладені питання комплексно-радикальної кополімеризації мають неминуще значення для синтезу більшості важливих полімерних матеріалів загального та спеціального призначення, особливо сучасних наноматеріалів.
Russian
Summary:Во второй части монографии рассмотрены некоторые проблемы супрамолекулярной химии такие как межмолекулярное взаимодействие мономеров в газовой фазе и растворе, методы расчета энергетических и электронных параметров π-π и π-Н комплексов, их влияние на кинетику синтеза и состав сополимеров. Обсуждены результаты изучения механизма сополимеризации виниловых и аллиловых мономеров в двух- и трехкомпонентных системах с учетом природы и характера межмолекулярных взаимодействий. Предложены кинетические схемы и уравнения, адекватно описывающие состав сополимеров и общую скорость процесса. С учетом реакций межмолекулярных комплексов предлагается сополимеризацию двух мономеров представлять как трехкомпонентную, включающее присоединение к полимерным радикалам комплекса и каждого из мономеров. Сополимеризация трех мономеров различается как процесс, в котором участвуют реакции двух доноров и акцептора или двух акцепторов и донора. Такие полимеризационные системы отнесены авторами к мультикомпонентным, состоящим как минимум из пяти рекционноспособных частиц, рост цепи в которых протекает с участием перекрестных реакций двух видов комплексов и одного мономера или одного комплекса и двух мономеров. Изложенные вопросы комплексно-радикальной сополимеризации имеют непреходящее значение для синтеза большинства важных полимерных материалов общего и специального назначения, особенно современных наноматериалов.