Ukrainian
Summary:П’ятий том «Віртуалізація лінгвістичних технологій» п’ятитомної монографії «Лінгвістично-інформаційні студії» присвячено викладу науково-технічних засад сучасної лінгвістичної інфраструктури, а саме дослідженню та розробленню моделей, методів та засобів віртуалізації лексикографічних систем як універсальних мовно-інформаційних конструкцій, призначених для розв’язання широкого кола завдань прикладної лінгвістики. Серед них відзначимо забезпечення професійної взаємодії територіально розподілених колективів фахівців, які працюють над виконанням спільних проектів, функціонування лінгвістичних корпусів у високоефективних інформаційно-обчислювальних суперкомп’ютерних системах, застосування хмаринних та Grid-технологій у розподілених системах опрацювання природної мови тощо. Проблема віртуалізації вважається однією з основних проблем сучасної мережевої інформаційної інфраструктури.Особливе значення для неї мають лінгвістичні засоби, які зараз визнаються головним інструментом інтелектуалізації Інтернету. У монографії викладено формальну модель віртуалізації лексикографічних середовищ. При цьому значну увагу приділено поняттю «віртуального» в інформаційно-комунікаційних системах, аналізу архітектурних, системотехнічних та програмних принципів побудови віртуалізованих Л-систем та віртуальних лексикографічних лабораторій. Окреслено сучасний стан Grid-середовищ, хмаринних технологій і досліджено можливості їхнього застосування для віртуалізації лексикографічних систем та середовищ. Побудовано моделі віртуалізації інструментальних лексикографічних лабораторій і корпусних лінгвістичних технологій.Це дозволило створити й довести до практичного ряд конкретних систем, які мають велике прикладне значення: Віртуальна лексикографічна лабораторія «Етимологічний словник української мови», Віртуальна лабораторія «Зварювання», Віртуальна лексикографічна лабораторія «Українсько-кримськотатарський словник», Український національний лінгвістичний корпус та ін. На їхній основі створено низку мовно-інформаційних продуктів, які застосовуються в практичній діяльності фахівцями-предметниками (етимологія, зварювання, металургія та ін.), а також при автоматизованій побудові онтологій предметних галузей, інформатизації навчального процесу тощо.