Ukrainian
Summary:Монографія присвячена теоретичному осмисленню наукового доробку неокласиків в історії українського літературознавства, передумов і контексту появи українських модерних літературних студій. Особливістю роботи є застосування соціокультурного підходу до аналізу еволюції літературознавства, розгляд його як інтелектуальної практики культурної свідомості. Центральним об’єктом роботи є неокласичний дискурс 20-х рр. ХХ ст. У книжці розглянуто основні пропозиції неокласиків у галузі теорії літератури, літературної історіографії. Детально розглянуто відмінність морфологічних поглядів українських неокласиків та російських формалістів. Окремо проаналізовано літературний канон М. Зерова як спробу культурного перекодування національної традиції.