16 квітня православні християни святкують Великдень. Про походження цього свята, головні звичаї Великодня та чому першим за столом вся родина має з’їсти частинку свяченого яйця розповів старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук Микола Бандрівський.
Учений зазначив: «Назва Великдень прийшла до нас з язичництва і раніше пов’язувалась з пробудженням природи, початком засівання. Слово "Великдень" – великий день, що означає прихід весни, сонця, відродження природи. Отже, в першооснові – це святкування воскресіння землі та природи до нового життя. У біблійному розумінні – це перехід від смерті до життя, звільнення від тягаря гріхів, перехід людини з рабства гріха, зла до свободи, любові, добра».
Обов’язково на Великдень треба було йти до церкви. Як зазначив історик, ще з давніх часів у Галичині було заведено, що Служба Божа зазвичай починалась опівночі і тривала близько двох з половиною або трьох годин. Тож додому віряни повертались аж над ранок. Далі на родину чекала велика трапеза, взаємне побажання щастя і здоров’я всій родині.
За столом, як каже Микола Бандрівський, спершу кожен мав з’їсти частинку свяченого яйця, яке приносили в кошику з освяченими продуктами, які були прикриті вишиваним рушником з написом «Христос Воскрес!». Причому, принесене яйце чи яйця, якщо велика родина, ділили на стільки частин, скільки членів сім’ї. Тож першою їжею за столом був шматочок освяченого яйця: «Варто пам’ятати, що це – частинка нашої християнської обрядовості. Приймаючи освячене яйце, ми тим самим долучаємося до великого таїнства і символіки Христового Воскресіння».
Опісля гостини, пообіді, розповідає етнолог, уся родина йшла до церкви водити гаївки. Участь в гаївках брала здебільшого молодь, хоч долучались й старші люди. У великодньому циклі свят є також велика кількість великодніх ігор. Деякі – були суто розважальними, інші – демонстрували чоловічу силу та витримку, а більшість ігор мали характер залицяння. У перший понеділок після Великодня у Західній Україні існує звичай обливання водою. Найчастіше в обливаннях брала участь молодь – хлопці та дівчата. З одного боку, обливання символізувало весняне очищення, з іншого – люди вірили, що вода додасть їм сил та здоров’я. Закінчуються великодні святкування відвідуванням могил родичів. Вважається, що на Великдень Бог відкриває рай і пекло, щоб душі померлих предків відвідали рідних, і весь Великодній тиждень вони перебувають на землі поруч із живими.
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю За інформацією медіаплатформи «Суспільне»