Директор Інституту Івана Франка НАН України член-кореспондент НАН України Євген Нахлік у своїй статті на прикладі творчості Тараса Шевченка пояснює, як відмінності у національному характері, ментальності й поведінці українців і росіян осмислювали класики.
Зокрема, вчений зазначає: «Шевченкова візія Московщини / Росії літературна й малярська, строката й багатоаспектна. Його погляд проникав у глибинні пласти різних проблем, що їх створювала для України царська Московія, а відтак імперська Росія. Поетичні та прозові твори, листи, записи у «Щоденнику» Шевченка та спогади сучасників дають підстави говорити про його зображення та осмислення козацько-московських, українсько-російських проблем у таких аспектах:
• Розрізнення і протиставлення українського та російського народів, їхніх мов, літератур, культур і менталітетів.
• Зображення російського провінційного побуту.
• Проби власних творів російською мовою.
Відгуки про російську інтелігенцію, передусім про російських письменників.
• Осягання поетичним зором колишнього Московського царства, минулого, сучасного й майбутнього Російської імперії.
• Екскурси в історію відносин козацько-гетьманської України з московською державою і петербурзькою імперією.
• Образи сучасної Шевченкові України як колонії та Росії як метрополії (зокрема «петербурзький текст»).
• Інвективи проти російських царів – давніх і сучасних, пророкування краху царизму.
• Розвінчання російсько-імперської пропаганди.
• Викриття імперської Російської православної церкви та «візантійщини» російського православ’я.
Ці проблеми є особливо актуальними у зв’язку з реваншистською спробою новітньої Російської імперії загарбати Україну».
Ознайомитися з повним текстом статті За інформацією Інституту Івана Франка НАН України