Старший науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України кандидат історичних наук, нині стрілець у роті охорони Андрій Петраускас розповів про нову книгу «Древлянські гради», перспективи археологічних досліджень у Коростені, Звягелі й Житомирі, а також про те, як працювати з пам’ятками на територіях, де нині тривають бойові дії.
Учений розповів: «25 лютого, у перший день, коли прийшов до лав ЗСУ, отримав поранення, на жаль, кілька місяців провів у шпиталі. Я відновився, пройшов комісію, визнаний придатним для несення військової служби і продовжую служити. Поки мав час, коли перебував у шпиталі, вдалося довести до закінчення книгу-каталог про городища та замчища на території Житомирського району «Древлянські гради». Дякувати колегам, вони довели її до друку, книга вийшла, зараз проводиться серія презентацій у навчальних закладах і музеях, аби знайомити тих, кому цікаво, з цією роботою і досить специфічними та важливими для нашої культури й археології пам’ятками. Сподіваюся, війна закінчиться, і я повернуся в археологію».
Андрій Петраускас також пояснив, як після війни досліджувати пам’ятки археології на територіях, де нині тривають активні бойові дії, адже чимало з них зазнали пошкоджень і руйнувань: «Україна зараз – найбільш замінована країна світу. Після усіх необхідних заходів із розмінування у південних, східних і північних регіонах України потрібно буде проводити моніторингові та розвідкові роботи, які б дозволили зафіксувати стан цих пам’яток. Я впевнений, що під час цих робіт будуть відкриті нові археологічні пам’ятки, а далі вже після опрацювання цього матеріалу можна буде думати про те, як їх зберігати і рятувати. У якому стані вони тепер, сказати важко. У південних регіонах кургани доби бронзи, раннього заліза мають у собі значну кількість слідів ще Другої світової – і осколки, й земляні укріплення, і вибухонебезпечні предмети, а зараз – важко уявити, що там відбувається».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю За інформацією платформи «Укрінформ»