11 травня 2023 року в Інституті української мови НАН України відбулася XIV Всеукраїнська наукова конференція «Термінологія і сучасність», яку організували Комітет наукової термінології НАН України й Інститут української мови НАН України. Участь у заході взяли участь понад 50 науковців із різних українських міст – Києва, Львова, Харкова, Одеси, Рівного, Вінниці, Кам’янця-Подільського, Дрогобича.
Питання термінознавства – не лише національно-історична, а й інтернаціональна проблема історії світової науки, історії цивілізації та пошуків порозуміння між народами. Заявити світові про українську науку, культуру – надзвичайно важливе завдання сьогодення, і велика роль у реалізації цього завдання належить термінології. На XIV Всеукраїнській науковій конференції «Термінологія і сучасність» обговорили координацію зусиль українських науковців.
 Скриншот із Facebook-сторінки Національної комісії зі стандартів державної мови (https://www.facebook.com/mova.standard) |
Конференцію відкрив директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко, наголосивши, що це зібрання є свідченням сили української нації у тяжкі дні випробувань. Не піддаватися турбулентностям сьогодення, використовувати надійний українськоцентричний інструмент, національний складник української термінології, очищувати українську літературну мову від непитомих нашарувань, науково осмислити пуризм наукової мови, употужнити українську наукову термінологію – це засади, на яких має будуватися розмова учасників конференції, її українськоцентрична ідеологема.
Вітальне слово до учасників заходу виголосив голова Комітету наукової термінології НАН України, директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України академік Микола Жулинський. Він, зокрема, подякував Інститутові української мови НАН України за організацію конференції – 14-го зібрання термінологів, які працюють у різних галузях знань і зосереджуються на розв’язанні теоретичних і практичних проблем української термінології, культури наукової мови. Промовець наголосив на сталій увазі Комітету наукової термінології НАН України, Президії НАН України та Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього до проведення конференцій із термінознавства. За словами академіка Миколи Жулинського, ця увага є закономірною, як і закономірні сподівання на зацікавлену й результативну працю, зацікавлений обмін думками на конференції. Він також зауважив, що в умовах повномасштабної російсько-української війни термінологічна робота набуває особливої ваги. Йдеться, з одного боку, про важливість орієнтування на найкращі зразки українського термінотворення, а з другого – про органічне входження українського термінознавства у світовий науковий простір. Як підкреслив Микола Жулинський, нам усім варто пам’ятати, що важливу роль в інтелектуальному й технічному розвиткові України сьогодні відіграють цифровізація, постійна комп’ютерна освіта й самоосвіта як дослідників, так і широких верств української громади. І цей вектор суспільного розвитку – наша перспектива на тривалий час. Запитаними нині є теоретичні знання з термінології, практичні компетенції її широкого використання. Оперативно подавати теоретичні знання, вводити практичні різногалузеві рекомендації – це наразі основне завдання. Насамкінець академік наголосив, що, попри складні умови, спричинені війною, українські науковці демонструють результати досліджень у новітніх лінгвістичних напрямах і парадигмах, сягають глибокої історії термінів, реагують на виклики сьогодення.
Голова Національної комісії зі стандартів державної мови кандидат філологічних наук, доцент Володимир Мозгунов, привітавши учасників заходу, зауважив, що цьогорічне зібрання продовжує традиції попередніх, адже порушує проблеми питомих і запозичених термінів, укладання словників, уніфікації та стандартизації, неузгодженості в лексикографічному представленні термінів. Напрацювання й затвердження стандартів державної мови, різні аспекти опанування української мови як іноземної – проблеми майбутньої співпраці Комісії з мовознавцями.
 Доповідає доктор філологічних наук, професор Катерина Городенська (Інститут української мови НАН України). Скриншот із Facebook-сторінки «Культура слова» (https://www.facebook.com/profile.php?id=100046589293132) |
Пленарне засідання розпочала завідувач відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук, професор
Катерина Городенська доповіддю
«Граматичні і правописні проблеми складних слів із числівниковим компонентом», в якій закцентувала на дослідженні диференціації форми числівникового компонента залежно від словотвірної функції та фонетичної позиції його закінчення у структурі складних слів.
Професор Донецького національного університету імені Василя Стуса доктор філологічних наук
Тетяна Космеда і завідувач кафедри іноземних мов професійного спрямування цього ж університету кандидат філологічних наук
Віра Калініченко у доповіді
«Лінгвістична термінологія у фокусі теорії ментіології» торкнулися питань формування й розвитку термінології, що окреслює метамову лінгвістичної ментіології.
Старший науковий співробітник відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України кандидат філологічних наук, доцент
Ірина Казимирова виголосила доповідь
«Дублетність граматичної термінології 20-х–30-х років XX ст. як визначальна тенденція термінотворення», в якій схарактеризувала розвиток наукової термінології зазначеного періоду через функціонування питомих і запозичених термінів, залучивши ілюстративний матеріал із багатьох джерел.
 Слайди презентації до доповіді кандидата філологічних наук, доцента Ірини Казимирової (Інститут української мови НАН України). Скриншоти з Facebook-сторінки «Культура слова» |
Старший науковий співробітник Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України кандидат фізико-математичних наук, доцент
Ольга Кочерга завершила пленарне засідання доповіддю
«Вилучена та напівзабута термінологія: нові міркування щодо задавненої проблеми», наголосивши на тому, що сьогодні існує хибна тенденція запроваджувати до наукового вжитку інтернаціональні (особливо російські) терміни замість питомих українських, які вже посіли належне місце в галузевих терміносистемах. «Не треба винаходити термінологію, її треба знати» – підсумувала дослідниця словами Івана Вакарчука.
 Слайди з презентації до доповіді кандидата фізико-математичних наук, доцента Ольги Кочерги (Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України). Скриншоти з Facebook-сторінки «Культура слова» |
Під час конференції працювало 4 секції, на засіданні яких порушувалися проблеми теорії терміна і мовної практики, суспільно-політичної та економічної термінології, термінології лінгвістики й дидактики; практики укладання галузевих словників, термінології природничих наук і семантичні аспекти функціювання галузевих терміносистем. Цікаві та змістовні доповіді спонукали до жвавої фахової дискусії.
Висловлені у доповідях пропозиції щодо терміновживання і термінотворення у форматі рекомендацій буде представлено на сайтах Інституту української мови НАН України та Комітету наукової термінології НАН України.
За інформацією Інституту української мови НАН України