Співробітники Державної установи «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України» продовжують моніторинг ситуації, яка виникла після підриву Каховської ГЕС. Від дня руйнування ГЕС вчені Центру отримали сукупність космічних даних, які дозволяють оцінити наслідки затоплення територій України, окреслити території, що піддались затопленню, визначити їх площі та попередньо оцінити потенційні наслідки обміління Каховського водосховища. Робота проведена для уточнення попередніх досліджень,
опублікованих 9 червня, та визначення попередніх наслідків обміління Каховського водосховища.
За космічними даними Геологічної служби США USGS, надані супутниками Landsat-8 та Landsat-9, було окреслено території затоплення. Для цього використано зображення у ближньому інфрачервоному діапазоні NIR, який дозволяє чітко вирізнити водну поверхню від інших територій. За зображенням сформовано маску водного дзеркала за пороговими значеннями індексу на основі зображень від 1 червня (до руйнування ГЕС) та 9 червня. За отриманими результатами порівняно площу водної поверхні до затоплення (822 км2) та після затоплення (1462 км2). Таким чином визначена площа затоплення складає 640 км2, що суттєво перевищує попередню оцінку у 370 км2 (Рис. 1-2).
 Рис. 1. Зображення розподілу коефіцієнта спектрального відбиття у ближній інфрачервоній області русла Дніпра від Каховської ГЕС до гирла, за даними супутника Landsat-8, від 1 червня 2023 р. |
 Рис. 2. Зображення розподілу коефіцієнта спектрального відбиття у ближній інфрачервоній області русла Дніпра від Каховської ГЕС до гирла, за даними супутника Landsat-9, від 9 червня 2023 р. |
За даними картування територій розповсюдження води виявлено практично повне затоплення міст Олешки та Гола Пристань та прилеглих сіл, мікрорайону Корабел міста Херсон, ряду сіл та технічних об’єктів вздовж річки Інгулець, зокрема підтоплено частину сонячної електростанції біля села Нововасилівка.
 Рис. 3. Окреслення територій затоплення околиць м. Херсон, за даними обробки космічних даних |
Окрім оптичних даних застосовано дані радарного знімання для попередньої оцінки наслідків обміління Каховського водосховища. Було використано зображення супутника Sentinel-1 Європейського космічного агентства. Окрім суттєвої зміни берегової лінії, виявлені прояви старого русла Дніпра, яке наразі вже дозволяє сформувати майбутню конфігурацію річки на даній ділянці. Виявлено, що значна ділянка Дніпра південніше Запоріжжя найближчі місяці піддасться сильному заболоченню. Серед багатьох загроз, що несе зниження рівня води у водосховищі однією із найкритичніших є припинення постачання води до системи зрошення сільськогосподарських угідь регіону. Також із водосховища робився забір води для потреб Запорізької ЗАЕС. Наразі зниження рівня води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС не виявлено.
 Рис. 4. Прояви обміління Дніпра південніше Запоріжжя за даними радарного знімання супутника Sentinel-1: зображення від 4 червня 2023 р. (ліворуч) та 16 червня 2023 р. (праворуч) |
 Рис. 5. Прояви обміління Дніпра в межах берегових ліній міст Нікополь та Енергодар, за даними радарного знімання супутника Sentinel-1: зображення від 4 червня 2023 р. (зверху) та 16 червня 2023 р. (знизу) |
На заключення вчені відзначили, що наведений аналіз поточного стану територій та наслідків руйнування російськими військами греблі Каховської ГЕС, проведений на основі матеріалів космічної зйомки, був обмежений рамками відведеного часу і носить оперативний характер. Для всебічного кількісного оцінювання масштабів і передбачуваних наслідків катастрофи, загроз, що вона несе для України та світу, доцільне проведення спеціального дослідження.
За інформацією ДУ «Науковий центр аерокосмічних досліджень землі ІГН НАН України»