Яка погода, найімовірніше, очікуватиме українців цієї осені? Чи справді цьогорічне літо було не таким спекотним, як раніше? Чи вплине підрив греблі Каховської ГЕС на кліматичні умови південних регіонів України? Про це й інше завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України кандидат географічних наук Віра Балабух розповіла в інтерв’ю інтернет-виданню «Главред».  Колаж: glavred.net |
«Як свідчать дані Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату, такі екстремальні температури, які спостерігались протягом останнього десятиріччя, неможливі лише завдяки фізико-географічним чинникам. Значний внесок у ці аномалії робить людина, – говорить учена. – Зміни клімату, які спостерігаються на планеті, характерні і для України. Підвищення температури повітря спостерігається протягом усього року, а найбільше – у зимовий та літній період. Кліматична норма середньої за зиму температури повітря підвищилась також майже на 1,5°С на значній території країни, порівняно з 1961–1990 роками. Найбільше потепління відзначається у січні, який став теплішим на 2°С. Протягом останніх років у нас також були аномально теплі зими, а на деяких територіях зима тривала один-два тижні.
Тенденції щодо підвищення температури повітря зберігаються і надалі».
«Щодо того, що цьогорічне літо в Україні прохолодне, то це дуже суб’єктивна оцінка, – продовжує Віра Балабух. – Як свідчать інструментальні дані спостережень за погодою, у червні та липні середня за місяць температура повітря в Україні була близькою до норми, а у серпні, ймовірно, буде вищою за норму. Тож загалом середня за літо температура може виявитись вищою за норму. При цьому слід мати на увазі, що в даному випадку порівняння температури відбувається з сучасною кліматичною нормою – середніми багаторічними даними за 1991–2020 рр. Але, загалом, ця кліматична норма змінилась. Літо стало майже на 1,5°С теплішим порівняно з періодом 1961-1990 років. Середня за місяць температура у червні зросла на 1,2°С, у липні – на 1,6°С, а в серпні – на 1,7°С. Тож коли ми говоримо про те, що у червні та липні середня за місяць температура повітря була в межах норми, то слід розуміти, що вона була значно вищою, ніж у 80-ті та 91-ті роки минулого століття».
«…водосховища, зокрема й Каховське, значною мірою впливають на метеорологічні та кліматичні умови прилеглих територій. Наявність великої водної поверхні приводить до зміни термічного режиму території, режиму зволоження, вітру, повторюваності атмосферних явищ погоди. Такі зміни найбільше проявляються у коливаннях температури і вологості повітря, напрямку і швидкості вітру, умов утворення опадів, туману, ожеледно-паморозевих явищ, налипання мокрого снігу, конвективних явищ погоди, таких як грози, зливи, град, шквал, смерч, – пояснює науковиця. – Втрата Каховського водосховища призведе до зростання континентальності клімату, підвищення температури повітря навесні та в першій половині літа, і як наслідок, до зміщення початку теплого періоду літа, періодів вегетації, активної вегетації та їхнього теплозабезпечення, зміниться і тривалість цих періодів. Суттєво може змінитись і режим зволоження прилеглих територій. Найбільші зміни ймовірні у весняно-літній сезон і проявлятимуться у зменшенні вологовмісту атмосфери і, відповідно, хмарності, кількості опадів. Цей регіон належить до зони ризикованого землеробства в Україні. Підвищення температури повітря та збільшення дефіциту вологи, на які накладаються й глобальні зміни клімату, можуть призвести до зростання посушливості та опустелювання значних територій регіону. Збільшується ризик виникнення пилових бурь, суховіїв, надзвичайної пожежної небезпеки».