View message

З 15 липня 2023 року команда науковців Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Львів) за підтримки Українського культурного фонду (в межах програми «Культурна спадщина») почала виконувати проєкт «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам’яток долини Дністра».

Виконавці проєкту під час експедиції. Серпень 2023 року

В архіві відділу археології та Археологічного музею Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України зберігається понад сто чорно-білих фотоплівок і відеоматеріалів із розкопок на пам’ятках (ідеться, зокрема, про Бабин, Бовшів, Молодове, Кормань, Непоротове), затоплених водами Дністра  під час введення в експлуатацію Дністровської гідроелектростанції та Бурштинської теплової електростанції. Вони пов’язані з діяльністю відомих українських археологів, які давно відійшли у засвіти (Олександра Черниша, Лариси Крушельницької, Володимира Барана, Олексія Ратича й інших). Це унікальна джерельна база, необхідна і вкрай важлива у науково-дослідній роботі, серед іншого – для написання статей, монографій, дисертаційних досліджень.

Молодове V, 1956 рік. Дослідження Олександра Черниша

На розкопі. Бовшів, 1963 рік. Експедиція Володимира Барана

Вигляд на Бурштинську ТЕС. Бовшів, 1964 рік

Розкопки на пам’ятці Атаки. 1965 рік

Чимало фотоматеріалів уже давно потребують реставрації та сучасних умов зберігання. Терміново необхідно оцифрувати фото- і відеоматеріали, впорядкувати й повністю ідентифікувати фотоплівки, адже з кожним роком дедалі складніше відновити інформацію, зафіксовану на плівках без підписів, а учасники археологічних експедицій, безпосередні очевидці тих подій, поступово йдуть із життя.

Науковці відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України реалізують цей проєкт на чолі з заступницею директора з наукової роботи Інституту доктором філологічних наук Тетяною Ястремською. У команді проєкту задіяні також завідувачка відділу археології кандидат історичних наук Наталя Булик, старша наукова співробітниця відділу археології кандидат географічних наук Олена Томенюк, наукові співробітники цього відділу кандидати історичних наук Марія Войтович, Руслан Коропецький, Яна Яковишина та доктор філософії  Ірина Луцик.

Мета проєкту – створення сучасного цифрового архіву фото- і відеоматеріалів результатів археологічних експедицій, проведених у долині Дністра перед затопленням, упродовж 1950–1970-х років, удоступнення та популяризація цієї інформації на сайті «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам’яток долини Дністра».

З-поміж завдань проєкту:

•  впорядкування, реставрація й оцифруванні фото- і відеоплівок, на  яких задокументовано роботу рятівних археологічних експедицій;

•  архівне оброблення та наукове опрацювання сканованих матеріалів;

•  моніторинг і фотофіксація актуального стану археологічних пам’яток Придністер’я, які розкопували перед затопленням;

•  підготовка наукових коментарів до світлин і оцифрованого фільму про результати розкопок на затоплених теренах долини Дністра й оприлюднення цих матеріалів на інформаційній платформі;

•  створення інструментів і контенту для популяризації результатів проєкту й вільного доступу до них.

Команда проєкту під час експедиції на Дністер. Непоротово, серпень 2023 року. Зліва направо: Олена Томенюк, Тетяна Ястремська, Наталя Булик, Руслан Коропецький, Марія Войтович, Ірина Луцик, Яна Яковишина

Молодове І, серпень 2023 року

Бабин. Вигляд на пам’ятку. Серпень 2023 року

Дарабани, серпень 2023 року

У підсумку вчені мають сформувати цифрове сховище опрацьованих матеріалів, дотримуючись принципів архівного сканування й метаданих покадрового опису архівних світлин для онлайн-представлення на спеціально створеному сайті. Заплановано також серію публічних виступів задля популяризації історико-культурної спадщини затоплених територій, візуальної офлайн-презентації створених культурних продуктів.

Реалізація проєкту «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам’яток долини Дністра» дасть змогу зберегти для прийдешніх поколінь унікальну науково-пізнавальну інформацію, з одного боку, про найдавнішу історію регіону, з іншого – про його дослідників, учасників археологічних експедицій, відомих археологів, про їхнє життя та побут під час експедицій, а також безцінні відомості про господарство й культуру місцевого населення затоплених районів Придністер’я в середині ХХ ст.

За інформацією Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України