Щороку 31 жовтня у світі відзначають Міжнародний день Чорного моря. Цього дня у 1996 році країни, що їх омивають його води, підписали Стратегічний план дій з реабілітації і захисту Чорного моря. Цьогоріч в акваторії Чорного моря сталася масштабна екологічна катастрофа, спричинена підривом греблі Каховського водосховища російськими окупаційними військами. Чорне море стало останньою зупинкою на шляху вивільнених річкових вод, які пройшли річищем Дніпра та Дніпровсько-Бузького лиману. Приблизно за дві доби після підриву клин прісної води дістався морського узбережжя – і розпочалася найтяжча, ударна фаза впливу цієї екологічної катастрофи на чорноморську екосистему. Науковці Інституту морської біології (ІМБ) НАН України (Одеса) оперативно взялися досліджувати наслідки Каховської катастрофи для Чорного моря.
Уже 6 червня 2023 року вчені виконали експедиційні роботи в різних районах Одеської області (на Ланжероні (це приморська частина Одеси), у селі Малий Фонтан Куяльницького району, селі Фонтанка Одеського району, на межі з Миколаївщиною) та відібрали проби для оцінювання гідролого-гідрохімічних, токсикологічних і гідробіологічних показників, аби зафіксувати «нульовий» стан – точку відліку Каховської катастрофи у морі.
Того ж дня для оцінювання можливих загроз морській екосистемі в ІМБ НАН України створили оперативний штаб, який збирав наукову інформацію, комунікував із колегами з інших наукових установ, координував оперативний моніторинг, що його здійснювали наукові відділи Інституту, надавав інформацію Кабінетові Міністрів України, Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, Спеціалізованій екологічній прокуратурі, Державному агентству розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Одеській обласній військовій адміністрації й іншим державним структурам України, а також висвітлював ситуацію у регіональних, всеукраїнських, і міжнародних медіа.
8–9 червня 2023 року науковці відзначали стрімке опріснення морської води (до 4 проміле). 9 червня неподалік села Фонтанка у бік Одеської затоки швидко рухався масив прісної води з сотнями так званих «пливунів» – скупчень зчепленого корінням очерету. Разом із «пливунами» на берег масово потрапили різні організми, вимиті з дельти Дніпра: жаби, ракоподібні, прісноводні й наземні молюски та комахи, чимало з яких загинуло у морській воді.
 Автор світлини – доктор біологічних наук Михайло Сон |
 Клин прісної води з очеретяними острівцями з дельти Дніпра, що рухається у бік Одеської затоки. Автор світлини – доктор біологічних наук Михайло Сон |
 Авторка слайду – член-кореспондент НАН України Галина Мінічева. Автор світлин – Олександр Куракін |
Оперативний моніторинг ситуації з підвищеною інтенсивністю експедиційних робіт охопив усю «гарячу» вибухову фазу наслідків Каховської екологічної катастрофи у морі, яка тривала близько 80 діб. Співпраця науковців з місцевою адміністрацією дала змогу уникнути паніки серед населення, а згодом – навіть ухвалити рішення про офіційне відкриття пляжного сезону в Одеській області з 12 серпня 2023 року.
Під час цього моніторингу вченим вдалося зафіксувати відгук морських екосистем на надходження клину прісної води у море, зокрема погіршення гідролого-гідрохімічних показників, короткострокову летальну токсичність морської води, масове винесення прісноводних організмів у море, цвітіння мікроводоростей і масову загибель гідробіонтів (водних організмів).
Каховська катастрофа стала приводом для відкриття Генеральною прокуратурою України кримінального впровадження та доведення екоциду в Україні, що його вчинили російські загарбники. Офіс Генерального Прокурора України залучив наукових працівників ІМБ НАН України як фахівців-експертів для участі у досудовому розслідуванні. У межах офіційних процедур за цим кримінальним впровадженням і у супроводі військових науковці Інституту, використавши професійне водолазне обладнання, здійснили на ділянці від Тилігульского до Сухого лиманів серію берегових експедицій, в яких зібрали емпіричний матеріал і виконали підводні відеознімання. Завдяки цьому вперше від початку війни вдалося сформувати цілісне уявлення про стан морської екосистеми та розпочати експертний аналіз масштабів заподіяної шкоди.
 Авторка слайду – член-кореспондент НАН України Галина Мінічева. Автор світлин – Олександр Куракін.На фото: Максим Мартинюк (зліва направо: 1, 2, 8), Олександр Куракін (зліва направо: 3, 4, 5, 6, 7, 9), Ганна Маринець, кандидат біологічних наук Катерина Калашнік, кандидат біологічних наук Олександр Кошелев (зліва направо: 3, 6, 9) |
 На фото – Максим Мартинюк. Автор світлини – Михайло Сон |
 На фото – Катерина Калашнік і Олександр Кошелев. Автор світлини – Михайло Сон |
За підсумками досліджень, виконаних у межах цього кримінального провадження, вчені зафіксували загибель чутливих до солоності й температури організмів, які не змогли полишити своїх оселищ і постраждали від клину теплої прісної води, що знаходилася переважно у верхніх горизонтах (наприклад, за два тижні після катастрофи масово загинула чорноморська мідія, популяція якої, за науковими оцінками, перевищувала 100 мільйонів особин). Це дало змогу розрахувати економічні збитки і надати експертні висновки до Спеціалізованої екологічної прокуратури.
Науковці ІМБ НАН України завжди стоять на біологічній варті. Любов до Чорного моря, самовіддана праця, високий професіоналізм – усе це поєднує талановитих фахівців, для яких Міжнародний день Чорного моря є особистим святом, святом морського біолога.
 Фото: https://ua.vlasenko.net/ |
За інформацією Інституту морської біології НАН України