25-26 жовтня 2023 року в онлайн-форматі відбулася П’ята Всеукраїнська науково-практична конференція «Євроінтеграція екологічної політики України».
Організаторами заходу виступили Одеський державний екологічний університет (м. Одеса) та Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ).
У роботі конференції взяли участь 240 представників 79 науково-дослідних установ та державних організацій. Серед них – Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України, Державна установа «Інститут морської біології НАН України», Інститут екології Карпат НАН України, Mузей і Інститут зоології Польської академії наук, Науково-дослідна установа “Український науковий центр екології моря”, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ, ТОВ «ДТЕК Мережі», Маріупольський державний університет, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Національний університет харчових технологій, Національний центр «Мала академія наук України», Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львівський національний університет імені Івана Франка, Державний торговельно-економічний університет, а також представники установ природно-заповідного фонду України: Карпатського біосферного заповідника, Природного заповідника «Єланецький степ», Поліського природного заповідника, Карпатського національного природного парку, Національних природних парків «Бузький Гард», «Мале Полісся», «Синевир», «Синьогора», «Черемоський».
До заходу також долучилися представники виконавчої влади, зокрема Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради, Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації, Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації, Державних екологічних інспекцій Волинської та Закарпатської областей.
 |
 |
У виступах учасників та Резолюції конференції наголошено, що в умовах війни довкілля зазнає надзвичайного навантаження. Руйнація греблі Каховської ГЕС, а також ведення бойових дій на значній території України призвела до порушення гідрологічного режиму, зростання забруднення ґрунтового покриву й повітряного середовища, різко скорочується різноманітність флори і фауни. З огляду на це, потрібно розроблювати й на державному рівні запроваджувати програми підтримки проєктів, спрямованих на подолання наслідків війни і швидкого відновлення порушених екосистем.
Для підвищення ефективності євроінтеграційного процесу за екологічним напрямом слід розробити загальнометодичні підходи для збереження довкілля з можливістю врахування окремими регіонами екологічного стану природних ресурсів, економічних, соціальних, політичних та інших чинників. Також в умовах сьогодення значну увагу слід приділити проблемі біологічних інвазій та розробці екологічних основ упередження можливих негативних наслідків.
Під час роботи конференції обговорено та підтримано пропозиції щодо необхідності прискорення налагодження міжнародної співпраці України у сфері охорони й раціонального використання природних ресурсів. Було підкреслено доцільність розробки й реалізації природоохоронних заходів у межах міжнародних організацій. Необхідно долучатися до спільних проєктів і координувати пошук інвестицій для поліпшення екологічного стану довкілля, посилення відповідальності за виконання міжнародних зобов’язань із реалізації намічених планів.
Усім профільним установам рекомендовано продовжувати розроблення та запровадження сучасних науково-методологічних основ щодо екологічних засад інтродукції, збереження, збагачення й ефективного використання біорізноманіття в реаліях сьогодення.
 Під час конференції |
На думку учасників конференції, варто долучитися до розробки методики оцінювання шкоди завданої довкіллю з боку росії, а також активізувати роботу профільних екологічних і ботанічних установ щодо моніторингу стану рідкісних і ендемічних видів рослин із подальшим удосконаленням методів їхнього вивчення й охорони в умовах in situ й ex situ з урахуванням сучасного світового та європейського досвіду. Беручи до уваги надбання країн ЄС та інших держав у визначенні інвазійного потенціалу інтродуцентів, реєстрації та контролю чужорідних видів рослин, які потребують першочергового вивчення й моніторингу в місцевих екосистемах задля запобігання біологічним інвазіям, в Україні необхідно запровадити реєстр на кшталт «Чорний список рослин», який включатиме інвазивні види і пропонуватиме ефективні заходи з їхнього фітосанітарного контролю.
 На фото головні організатори конференції: в.о. ректора Одеського державного екологічного університету (ОДЕКУ) доктор фізико-математичних наук, професор Сергій Степаненко, заступник директора з наукової роботи (інноваційний розвиток) Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України доктор сільськогосподарських наук, професор Джамал Рахметов і проректор з наукової роботи ОДЕКУ доктор географічних наук, професор Юрій Тучковенко. З пленарною доповіддю виступає Джамал Рахметов |
За інформацією Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України