View message

Президент НАН України академік Анатолій Загородній у складі української делегації на чолі з Міністром освіти і науки України Оксеном Лісовим взяв участь в урочистих заходах з нагоди 30-річчя німецько-української науково-технічної співпраці, які проходили у Берліні 8-9 листопада 2023 р.

Заходи проводились з метою обговорення стану німецько-української співпраці у сфері науки, освіти та досліджень, що набула нового виміру у зв'язку з повномасштабним російським вторгненням в Україну, та окреслення планів на майбутнє.

Під час урочистостей Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий та Федеральна міністерка освіти та наукових досліджень Федеративної Республіки Німеччина Беттіна Штарк-Ватцінґер підписали Спільну декларацію про наміри. Ця декларація стане основою нової Міжурядової угоди, яка продовжить і розширить німецько-українські відносини у сфері науки й технологій на майбутнє.

У ході конструктивного діалогу українські та німецькі учасники обговорювали нагальні потреби й перспективи відбудови української наукової сфери, а також потенціал майбутньої співпраці у двосторонньому та загальноєвропейському контексті.

Про ці та інші аспекти йшлося під час панельної дискусії на тему «Німецько-українське наукове співробітництво: сучасний вимір та перспективи відбудови».

Із вступною доповіддю «Непорушна солідарність і довірливе партнерство – заради спільного майбутнього в Європі» виступив голова Альянсу наукових організацій Німеччини, президент Німецької національної академії наук Леопольдина професор Ґеральд Гауґ.

Представники німецької наукової спільноти вкотре засвідчили, що Федеральне міністерство науки та наукових досліджень Німеччини (BMBF) разом із німецьким Альянсом наукових організацій з самого початку російського повномасштабного вторгнення непохитно стоять на боці України і сповнені рішучості продовжувати співпрацю з українськими партнерами на всіх рівнях та підтримувати Україну як у подоланні безпосередніх наслідків війни, так і в її відновленні.

Участь у панельній дискусії взяли: президентка Німецького дослідницького співтовариства Катя Беккер, президент Німецької служби академічних обмінів Джойбрато Мукерджі, генеральний секретар Фонду Фольксваген Ґеорґ Шютте, президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, голова наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Олександра Антонюк та голова Національного фонду досліджень України Станіслав Вільчинський.

Учасники дискусії зазначили, що відбудова науки в Україні буде надзвичайно складним завданням, яке вимагатиме солідарності та мобілізації всіх учасників. З іншого боку це також відкриває можливості для зміцнення співробітництва, орієнтованого на майбутнє оновлення та модернізацію української наукової галузі, а також для подальшої інтеграції України до європейського дослідницького простору.

Президент Академії Анатолій Загородній під час свого виступу відзначив, що попри усі виклики і труднощі, спричинені повномасштабним російським вторгненням, співпраця НАН України з німецькими дослідницькими організаціями продовжує динамічно розвиватися, а українсько-німецька науково-технічна співпраця посідає надзвичайно важливе місце в міжнародній діяльності Академії.

За словами очільника НАН України, в останні роки не лише стабільно збільшувався обсяг науково-технічної взаємодії між установами Академії та ФРН, кількість спільних дослідницьких проєктів, їх учасників і масштабів реалізації, але й з’являлися нові ініціативи та вдосконалювалися вже існуючі форми науково-технічної співпраці.

Анатолій Загородній подякував німецьким дослідницьким організаціям, які у непростий для України час демонструють і на практиці реалізують всебічну підтримку українських вчених, та наголосив, що сьогодні є всі підстави говорити про відносини особливого рівня стратегічного партнерства між науковими установами України та Німеччини.

9 листопада Президент НАН України академік Анатолій Загородній та начальник Відділу міжнародних зв’язків НАН України Анатолій Мирончук взяли участь у роботі 14-го засідання українсько-німецької робочої групи з науково-технологічного співробітництва, де були обговорені актуальні питання співробітництва в галузі науки та технологій та йшлося про конкретні ініціативи щодо майбутньої науково-технічної співпраці.

Зокрема під час засідання було порушено питання про діяльність німецько-українських центрів передових наукових досліджень в Україні або ж центрів досконалості (Сores of excellence), що в майбутньому мають стати ключовими лабораторіями українських і німецьких науковців й ознаменувати новий етап українсько-німецької співпраці.

Також було оголошено переможців чотирьох спільних проєктів зі створення німецько-українських центрів передових досліджень, серед яких – два за участю установ НАН України: Центр передового дослідження квантових матеріалів GU-QuMat, що працюватиме над пошуком нових квантових матеріалів для створення технологій майбутнього, та Центр передового дослідження плазмових технологій PLASMA-SPIN-ENERGY, що працюватиме над використанням плазмових технологій у виробництві спінтронних компонентів, які зокрема є основою для комп’ютерів наступного покоління. Центри функціонуватимуть завдяки фінансуванню німецької сторони, що складає близько 10 мільйонів євро, та під керівництвом провідних українських і німецьких науковців. Завдяки цим центрам українські дослідники матимуть доступ до міжнародного рівня знань і досліджень, що сприятиме розвитку науково-технічного сектору в Україні.

У реалізації згаданих проєктів братимуть участь наукові команди Київського академічного університету МОН та НАН України і Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ ХФТІ).

Започаткування діяльності німецько-українських центрів передових наукових досліджень є новою формою реалізації взаємовигідного партнерства наукових та освітніх установ України та Німеччини, що допоможе об’єднати зусилля вчених різних напрямків у розв’язанні важливих актуальних завдань сьогодення, сприятиме створенню конкурентоздатних технологій і продукції світового рівня, просуванню новітніх технологій у практику діяльності виробничих структур.

Під час засідання академік Анатолій Загородній поінформував про участь вчених Академії та їхніх німецьких колег у діяльності консорціуму EUROfusion, навів приклади успішної співпраці вчених ННЦ ХФТІ з найбільшим у Німеччині дослідницьким центром з фізики частинок – Німецьким електронним синхротроном (Deutsches Elektronen-Synchrotron, DESY), а також порушив питання щодо формування платформи для розвитку українсько-німецької дослідницької інфраструктури.

Того ж дня академік Анатолій Загородній провів робочу зустріч з президентом Німецької національної академії наук Леопольдина Ґеральдом Гауґом, віцепрезидентом Товариства Макса Планка Крістіаном Доллером та науковим директором Асоціації Гельмгольца Берндом Рехом.

У ході зустрічі йшлося про спільну участь українських та німецьких дослідників в наукових проєктах ЄС, долучення вчених НАН України до реалізації енергетичної програми німецького уряду «Green Deal», форми підтримки молодих дослідників, можливості започаткування реінтеграційних програм для українських вчених, а також про потенційну модель співпраці в рамках центрів Діоскурів (Dioscuri Centers) – інноваційних та всесвітньо відомих дослідницьких груп на чолі видатних вчених, яку пропонує своїм партнерам Товариство Макса Планка.

Також на полях заходів з нагоди 30-річчя німецько-української науково-технічної співпраці відбулася неформальна зустріч президента НАН України Анатолія Загороднього з президентом Товариства Макса Планка Патріком Крамером.

9 листопада академік Анатолій Загородній та Анатолій Мирончук у складі української делегації відвідали Альянс університетів Берліна.

За інформацією Відділу міжнародних зв’язків НАН України

Фото: МОН України та Відділ міжнародних зв’язків НАН України