На медійному Youtube-каналі «Укрлайф UKRLIFE tv» вийшло інтерв’ю з директором Інституту соціології НАН України членом-кореспондентом НАН України Євгеном Головахою.
Говорячи про результати чергової хвилі моніторингу минулого року, Євген Головаха назвав їх фантастичними, передусім тому, що вони виявили неймовірну здатність українців в тяжких умовах війни зберігати високий рівень стресостійкості та оптимізму.
Зокрема оцінка економіки у відповідях респондентів виросла з тоді ще відносно мирного 2021 року в 1.5 рази, попри величезні втрати території, підприємств, бізнесів. «Цього року є певне зниження, що зрозуміло – стало складніше під час війни, але настрої людей в цілому покращилися – українці зрозуміли, що наша економіка була не такою вже і поганою, в т.ч. інфраструктура таки витримала. Ну і, звісно, зіграла роль допомога партнерів. Але це не проста благодійність з їх боку. Ми воюємо за цінності свободи і демократії, тому партнери й підтримали Україну, бо це є інвестиції і у їх безпеку», – зауважив Євген Головаха.
Вчений констатував, що 2023-й рік в цілому менш оптимістичний: «Ми були дещо ейфорійними в оцінці справ держави у 22-му р., тепер є певна втома і розчарованість, але люди не готові віддавати територію в обмін на перемир’я. Були завищені очікування щодо контрнаступу та повернення окупованих територій, тому і спостерігається зниження оцінок. Сподівались на більшу і швидшу поставку зброї та боєприпасів партнерами. Зрозуміли, що раніше склалася в масі спрощена оцінка російської армії, недооцінка налаштованості росіян на війну та перебудову своєї економіки на військовий лад. Зниження є, але воно не принципове – уточнив соціолог. Щодо статті Залужного, то вона була потрібна, бо замість невизначеності українці почули правду і реалістичну оцінку».
Відповідаючи на запитання ведучої щодо дослідження стресу від війни, Євген Головаха вказав, що воно проводилось науковцями Академії. Це дослідження очолював його учень і заступник доктор соціологічних наук Сергій Дембіцький. На основі відомого потужного тесту комплексного методу виміру психічних станів, який вперше в Україні застосувала Наталія Паніна, він створив оперативну методику на 9 питань і показав, зокрема, що нині в українців рівень стресу в 2023 не вище ніж у 2020-му. Однак, констатував соціолог, війна є найсильнішим стресором для українців, значно більшим, ніж ковід, бо позначається на всіх аспектах нашого життя. Однак адаптивний ресурс населення, як показали, зокрема, дослідження Інституту соціології НАН України, дуже високий, тому українці не готові йти на невиправдані поступки ворогу.
Євген Головаха особливо підкреслив, що за кожною цифрою дослідження стоять живі люди: «Навіть якщо дослідження показують, що тільки 14 % українців знаходяться у стані стресу, потрібно розуміти, що це сотні тисяч людей, які страждають. Вплив ЗМІ, які часом надміру детально та натуралістично описують жахіття війни, загибель людей, у тому числі дітей, знищення будинків і цілих поселень – чи не найбільший стресор. Люди мають відволікатися від жахів, які є і в реальності, і у ЗМІ. Спілкування з іншими – це фактор збереження стресостійкості. Ми маємо турботливо ставитися один до одного, не дозволяти собі тиску і цькування інших. Але і над посиленням своєї стресостійкості також потрібно турбуватися кожному з нас. Психотип впевненого в собі оптиміста в колі рідних, близьких і друзів – це тип особистості який найбільш успішно протистоїть стресу. Фіксували ми і нереалістичний оптимізм – в оцінках термінів завершення війни, зізнався дослідник. Це захисний механізм. Але останнім часом поступово збільшується реалізм, хоча рівень стресостійкості українців в цілому зберігається».
Завершуючи розмову, Євген Головаха резюмував: «Дослідження нашого Інституту переконливо підтверджують, що українці заслуговують на повагу за те, що в надскладних умовах війни гуртуються, чинять опір, протидіють стресам і вірять у перемогу!».
Ознайомитися з
відеозаписом інтерв’ю За інформацією Інституту соціології НАН України