На сайті освітньо-інформаційного ресурсу «КУНШТ» опубліковано статтю, присвячену Науково-технологічному комплексу «Інститут монокристалів» НАН України.
У статті зазначається, що порівняно з іншими науковими установами в Харкові, Науково-технологічний комплекс (НТК) «Інститут монокристалів» НАН України засновано не так давно — 1955 року. Тим не менш, коли після здобуття незалежності України НТК «Інститут монокристалів» НАН України почав активно співпрацювати з реальним сектором економіки, його здобутки отримали міжнародне значення:
1. На основі харківських монокристалів створюються гамма-детектори для томографів Siemens Medical, Philips та General Electrics Healthcare. Він єдиний у світі вирощує кристали вагою 500 кілограмів для такого типу обладнання.
2. В українські медичні установи за програмою Міністерства охорони здоров’я України в середині 2000-х років комплекс у співпраці з іншими вітчизняними підприємствами постачав понад 30 томографів власного виробництва.
3. Єдиний у світі комплекс вирощує кристали селеніду цинку для українських і міжнародних систем безпеки в аеропортах і на митниці.
4. Також до складу комплексу входить Завод хімічних реактивів — єдиний державний виробник лікарських діючих речовин. Він виготовляє третину всіх вітчизняних фармацевтичних субстанцій, які є основою для сотень препаратів українських фармкомпаній. Окрім цього, комплекс на замовлення фармпідприємств розробляє лікарські засоби – від підбору оптимального складу до виготовлення дослідних партій для проведення доклінічних випробувань, допомагаючи навіть з пакуванням та формою випуску (наприклад, формою інгалятора) та реєстраційними документами.
5. У світі комплекс відомий переважно завдяки детекторам для найбільших експериментів у галузі фізики високих енергій, зокрема експериментів Великого адронного колайдера.
«Для проведення наукових досліджень і розробок на світовому рівні ми потребуємо сучасного наукового обладнання, яке надто чутливе до умов експлуатації. Наприклад, у нас розташований єдиний у країні спектрометр ядерно-магнітного резонансу, сертифікований для підтвердження структури діючих речовин лікарських препаратів. Основою цього спектрометру є супермагніт, який має надпровідні властивості за температури рідкого гелію (–272 °С). Взимку 2022 року, перед вторгненням, ми встигли оновити гелій (це робимо раз на рік), а рідкий азот, який теж необхідний для охолодження (потрібен кожні три місяці), просили вже, коли Харків обстрілювали, в Інституту кріобіології та кріомедицини. Їм допомогли донори, а вони трохи відлили нам: десь 70 літрів. Без гелію й азоту магніт миттєво нагрівся б та втратив свої надпровідні властивості, і тоді дешевше придбати новий спектрометр, аніж запустити повторно, тому було критично, аби установка не переставала працювати», — розповів учений секретар НТК «Інститут монокристалів» НАН України кандидат хімічних наук Іліас Щербаков.
Ознайомитися з
повним текстом статті Джерело: освітньо-інформаційний ресурс «КУНШТ»