У фонофонді Інституту української мови НАН України найбільше записів з Київщини, Черкащини та Луганщини. Говірки з понад ста населених пунктів зафіксовані саме з Луганської області. Однак, через окупацію, міграцію та активні бойові дії, регіон може втратити свою розмовну мову. Чому важливо її зберегти, чим цікаві говірки Донеччини та Луганщини та як можна долучитися до збору говірок — в інтерв’ю «Суспільне Донбас» розповіла старша наукова співробітниця відділу діалектології Інституту української мови НАН України кандидатка філологічних наук Наталія Вербич.
На сьогодні у фонофонді Інституту української мови є записи з 26 сіл Донецької та 118 — Луганської областей. Найдавніший запис з Донеччини датований 1971-м — це села Бойове і Криворіжжя. Пізніші — за 1999 рік з таких сіл, як: Гришине, Луганське, Прелесне, Сергіївка, Срібне, Степне. Опитувані переважно жінки, зазначає Наталія Вербич: «Вони абсолютно різні. Вони неоднакові і за тематикою, і за тривалістю, навіть за якістю цих записів, але вони в нас є й ми можемо їх послухати та за потреби скористатися ними. Більшість опитаних — то жінки, вони легше йдуть на контакт. Чоловіки переважно зайняті польовою роботою. Для діалектолога важливо знайти старших людей, які володіють говіркою. Наприклад, серед зафіксованих є Олена Завірюха 1902 року народження з Бойового і Катерина Татаренко 1907 року народження», — зазначила вчена.
З Луганщини збережені записи діалектоносіїв ще давніші — 1967 та 1997 років. Охоплені: Арапівка, Багачка, Брусівка, Варварівка, Красноріченське, Лиман, Лісна Поляна, Макіївка, Михайлівка, Успенка, Тарасівка тощо. Серед опитаних є й чоловік — Денис Дрозд 1889 року народження з села Попасне. «Після початку війни, особливо повномасштабного вторгнення, ці матеріали стали безцінними. Скільки говірок збережеться ніхто не може сказати. Фактично знищене село — це знищена говірка. Чи повернуться туди люди й коли та чи говоритимуть вони так, як колись? Тому ці записи є суперунікальним явищем для дослідження», — зазначає діалектологиня.
Ознайомитися з повним
текстом інтерв’ю Джерело: медійний портал «Суспільне новини»