Попри повномасштабне російське вторгнення, науковці Інституту археології НАН України спільно з німецькими колегами у 2022–2023 роках продовжили дослідження за проєктом «Комарів – виробнича факторія варварської Європи римського часу». Що вдалося зробити за цей час, які важливі результати отримано і де їх висвітлено – розповідаємо далі.
Польові археологічні дослідження в умовах воєнного стану – надскладна задача. Торік більшість українських експедицій згорнули свою діяльність з абсолютно об’єктивних причин: розширення зони бойових дій, відсутність фінансування, нестабільний склад дослідницьких груп (через вимушені евакуації, мобілізацію тощо). Про це свідчить, наприклад, кількість виданих кваліфікаційних документів, які дають право на виконання польових досліджень в Україні: 2022 року їх поменшало вчетверо, порівняно з попереднім, 2021 роком. Проте виконавці міжнародного – українсько-німецького – дослідницького проєкту «Комарів – виробнича факторія варварської Європи римського часу» змогли і в 2022-го, і 2023 року створити й провести експедиції для продовження розкопок на археологічних пам’ятках Комарів і Бузовиця-1, що в Чернівецькій області.
У цей важкий час експедиція відбулася завдяки організаційній та фінансовій підтримці відділу археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України (завідувач відділу, керівник Комарівської археологічної експедиції Інституту археології НАН України, керівник (з українського боку) міжнародного дослідницького проєкту «Комарів – виробнича факторія варварської Європи римського часу» кандидат історичних наук Олег Петраускас), Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба»» Інституту археології НАН України (директор – Олег Осаульчук), Римсько-германської комісії Німецького інституту археології (учасники проєкту – професори Естер Банфі, Фредерика Фліс, Свенд Гансен), Вільного університету Берліну (професор Міхаель Маєр) і Ростоцького університету імені Генріха Шлімана (керівник міжнародного дослідницького проєкту «Комарів – виробнича факторія варварської Європи римського часу» з німецького боку професор Ганс-Йорґ Карлсен).
 Учасники Комарівської археологічної експедиції 2023 року тримають плакати з іменами та прізвищами археологів, які загинули під час нинішньої російсько-української війни |
Протягом двох польових сезонів у межах цього проєкту тривали дослідження двох унікальних для європейської археології пам’яток біля сіл Комарів і Бузовиця Чернівецької області. Нагадаємо, центр із виробництва скла в Комарові є першою і на сьогодні єдиною засвідченою археологічними матеріалами пам’яткою в Європі поза межами Римської імперії. У Бузовиці ж відкрито рештки кам’яно-цегляної споруди, збудованої за римськими традиціями. Обидва поселення розташовані за 300 км від колишніх кордонів Римської імперії.
 Карта Римської імперії та «римських стацій» на території Барбарикуму |
На поселенні у Комарові археологи розкопали кілька житлових і виробничих об’єктів черняхівської та поєнешті-лукашівської культур.
 Комарів, поселення. Залишки наземної споруди поєнешті-лукашівської культури та знахідки з неї: ліпний кухонний і столовий посуд, намистина зі скла, залізна фібула |
 Комарів, поселення. Робочий момент на розкопі 2023 року |
Найцікавішими є об’єкти саме останньої культури. Основний масив пам’яток цього типу розташований у Молдові, їхнє північне угрупування займало українське Подністров’я. Вважається, що ця культура сформувалася під значним впливом північноєвропейських культур, а саме – під час переселення сюди племені бастарнів з Ютландського півострова наприкінці ІІІ ст. до н.е.
 Ситуація за середньолатенської доби в Європі: археологічні культури та рухи варварських племен |
На могильнику Комарів-1 досліджено курган із кам’яною конструкцією доби раннього залізного часу. Поховальна камера складається з великих брил місцевого вапняку, у ній містяться залишки кремації людини та поховальний інвентар (скляні намиста, бронзові вістря стріл).
 Комарів-1, могильник. Етапи досліджень кам’яних конструкцій кургану доби раннього заліза |
На поселенні черняхівської культури Бузовиця-1 науковці продовжили розкопувати унікальну кам’яно-цегляну споруду з теплою підлогою, збудовану за римськими архітектурними технологіями. Як з’ясували дослідники, ця споруда мала бетоновану підлогу, на якій стояли цегляні стовпчики, що підтримували долівку, викладену з квадратних цеглин.
 Бузовиця-1. Частина споруди з теплою підлогою: бетонна підлога, залишки стовпчиків-підпор, рештки кам’яно-цегляної стіни |
У холодні пори року будівля обігрівалася завдяки нагнітанню гарячого повітря у порожнину між підлогою та долівкою. Такі конструкції відомі лиш у римських провінціях, де їх будували в лазнях, віллах або поштових станціях.
 Віндобона (Відень). Реконструкція теплої підлоги. Можливий аналог споруди у Бузовиці-1 |
Несподіванкою для археологів стала ціла серія знахідок (дзеркалець, фібул, монет, зброї тощо) й об’єктів гунського часу на обох поселеннях.
 Бузовиця-Комарів. Знахідки гунського часу з поселень: скляний посуд, римська монета (416 р.), дзеркальце, фібула, вістря стріли та сагайдачний гачок |
Усе це свідчить, що черняхівська культура існувала і тоді (у першій половині V ст.), коли у причорноморських степах вже панували гуни.
Зайве нагадувати, що сучасні археологічні дослідження потребують залучення фахівців із різних галузей. Тому дослідники продовжили геомагнітне сканування площі обох пам’ятках (керівниця робіт – доктор геологічних наук Ксенія Бондар).
 Геомагнітне знімання поселення Комарів |
Зокрема, в межах черняхівського поселення Комарів виявлено потужну ділянку з жител-майданчиків трипільської культури. До вивчення «геологічного складника» проєкту долучилися фахівці з геоморфології (завідувач кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича доктор географічних наук Богдан Рідуш) і петрографії (науковий співробітник відділу археології енеоліту – бронзової доби Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Анастасія Корохіна).
 Визначення складу формувальної маси плінф із Бузовиці |
Згідно з угодою між Інститутом археології НАН України й Інститутом еволюційної антропології Товариства імені Макса Планка (Ляйпціґ, Німеччина) певну кількість зразків антропологічного матеріалу з могильника Комарів-1 виконавці міжнародного проєкту передали німецьким колегам для ДНК-аналізу, і попередні результати виглядають майже сенсаційно.
Цьогоріч у діяльності експедиції відновилися дослідження з експериментальної археології (керівник – співробітник Германо-слов’янської археологічної експедиції Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна аспірант Владислав Щепаченко). Протягом тижня фахівці спорудили модель склоплавильної печі за зразками римських тепло-технічних споруд.
 Спорудження скловарної печі за римськими зразками на базі Комарівської археологічної експедиції |
Наступного року учасники комарівської експедиції планують виплавити скло за стародавніми технологіями, використавши місцеву сировину. 2015 року науковці вже спорудили модель гончарного горна та кола й успішно здійснили експеримент із виготовлення і випалювання глиняного посуду, тож сподіваються, що за півтори тисячі років у Комарові знов отримають римське скло.
 Обпалювання експериментальної скловарної печі на базі Комарівської археологічної експедиції |
Експериментальний напрям у діяльності Комарівської експедиції започаткував молодий науковець Олександр Коваль, який цікавився стародавніми виробництвами, залізоробним і ковальським ремеслом, експериментальним моделюванням стародавніх ремесел і промислів. 4 грудня 2023 року він загинув у бою з російськими загарбниками під Куп’янськом. Вічна слава і світла пам’ять нашому Героєві!
 Олександр Коваль на розкопках у Комарові |
 Спорудження моделі гончарного горну (Обухів 2) |
Як наголошують археологи, обидві ці українські пам’ятки – і Комарів, і Бузовиця-1 – не мають аналогів у європейському Барбарикумі часів пізнього римського періоду (ІІІ – середина V ст. н.е.) від Британії до Уралу. Через надзвичайно великий вплив римської цивілізації на варварів такі пам’ятки часом визначають як «римські стації» за межами лімесу. З огляду на важливість своїх досліджень, учасники міжнародного проєкту представили поточні підсумки робіт на кількох наукових заходах в Україні, Польщі, Німеччині й Угорщині. Зокрема, попередні результати хімічного аналізу скла з Комарова (ці дослідження виконала група фахівців із Німеччини, Болгарії, Польщі й України) оприлюднили на міжнародному форумі Європейської асоціації археологів, який тривав 1–3 вересня 2022 року в Будапешті.
 Титульна сторінка презентації «Скло для варварів чи скло з Барбарикуму» (Будапешт, вересень 2022 року) |
А в червні 2023 року вперше представили на міжнародному рівні (у Центрі дослідження археології Балтії та Скандинавії (Шлезвіґ, Німеччина)) результати досліджень пам’ятки Бузовиця 1.
 Титульна сторінка презентації «Перші підсумки досліджень «римської стації» біля Бузовиці» у Центрі дослідження археології Балтії та Скандинавії (Шлезвіґ, Німеччина, червень 2023 року) |
Усвідомлюючи, що головні події розгортаються зараз на фронті, учасники експедиції вважають своїми завданнями всіляко підтримувати Збройні Сили України, зберігати культурну спадщину та продовжувати наукові традиції нашої країни.
Археологи, зокрема:
- передали експедиційне спорядження територіальній обороні Києва та перерахували понад 40 тис. грн на потреби (лікування, спорядження, будівельні матеріали тощо) конкретних українських військових;
- спільно з колегами зі США (Романом Філіппом) і Німеччини (Німецький археологічний інститут) активно долучилися до збереження персональних даних археологів України у закордонних віртуальних сховищах;
- під час гострої фази облоги Києва у лютому–березні 2022 року тимчасово евакуювали найцінніші знахідки з розкопок Комарова й Бузовиці за 2021 рік;
- підготували й опублікували кілька наукових статей за темою проєкту «Комарів».
2024 року дослідники збираються продовжити розкопки на Дністрі.
За інформацією Інституту археології НАН України