Чому Національний науково-природничий музей НАН України є одним із найвідоміших музеїв Києва? Скільки у ньому є відділів? Чому відвідувачі частіше за все дістають смартфон заради знімків у залах зоологічного відділу? Що найбільше привертає увагу відвідувачів палеонтологічного відділу? Де знайшли житло із кісток мамутів? Про все це та багато іншого розповів у своїй статті на освітньому порталі «КУНШТ» провідний науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України доктор біологічних наук Леонід Горобець.
Учений розповів про такі найбільш яскраві експонати палеонтологічного відділу Музею: житло із кісток мамутів, фрагмент шкіри та волосся мамута, скелет стеллерової корови, грицайю та інші унікальні експонати палеогенової зали.
Щодо решток мамута учений розповів захопливу історію: «Фрагмент шкіри знайдено в Прикарпатті. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття на Галичині видобували озокерит, або, як його називали, «гірський віск». Це складна сполука із групи нафтидів, яку використовували для виготовлення свічок. Озокеритова копальня поблизу села Старунь (сьогодні Прикарпаття) відома на весь світ як місце знахідок унікальних викопних решток. Наприкінці плейстоцену тут було озеро, заповнене густою нафтоподібною сумішшю. Необачна тварина, ступивши в озеро, залишалась там навіки. Особливий хімічний склад сповільнював гниття, тому рештки жертв озера-пастки зберегли не тільки кістки, але й м’які тканини. У жовтні 1907 року в Старуні знайшли рештки самки мамута, в якої збереглись шкіра та м’язи. Орієнтовний вік — 22–35 тисяч років (озокерит сприяє збереженню, але ускладнює точне радіовуглецеве датування). Працівники копальні спершу прийняли доісторичного велета за тушу вола, і частину шкіри порубали для господарчих потреб. На щастя, знахідка швидко привернула увагу вчених. Більшість фрагментів вдалось повернути, подальші роботи здійснювались під наглядом науковців. Один із фрагментів представлено в Києві. Більшу частину шкіри можете побачити у Львові в Державному природознавчому музеї НАН України».
Ознайомитися з повним
текстом статті Джерело: освітній портал «КУНШТ»