Директор Інституту соціології НАН України член-кореспондент НАН України Євген Головаха в інтерв’ю українській редакції інформаційної служби «Радіо Свобода» поділився результатами наукових досліджень очолюваної ним установи й думками з актуальних питань сьогодення.
 Член-кореспондент НАН України Євген Головаха (фото: radiosvoboda.org) |
Розповідаючи про таке й цікаве й доволі унікальне дослідження, як соціологічний моніторинг Інституту соціології НАН України, зокрема щодо стресостійкості українців, учений підсумував: попри всі трагічні події повномасштабного російського вторгнення, рівень дистресу (тобто руйнівного стресу, який суттєво впливає на стан здоров’я людини) українців станом на час опитування (а це було у жовтні 2023 року) загалом не вищий, ніж у дуже стресонебезпечний період пандемії COVID-19. Додаткові стресогенні чинники війни, хай як це дивно, суттєво не підвищили рівень стресу українців. А от оптимізм щодо майбутнього суттєво зріс: у довоєнні роки оптимістів набиралося не більше 17%, а ось на пікові оптимізму, у грудні 2022 року, їх стало аж 78%. Щоправда, у жовтні 2023 року ця цифра дещо зменшилася – до 62%, але це однаково багато.
Нереалістична медіакампанія ЗМІ, експертів і деяких політиків, яка обіцяла швидке звільнення окупованих територій та успіх контрнаступу, призвела до того, що, з одного боку побільшало розчарованих, з іншого ж – українці почали реалістичніше оцінювати перспективи завершення війни – за рік чи й більше. Як українці уявляють перемогу? Єдиного розуміння немає. Оскільки, за прогнозами експертів, після 2026 року економіка та соціальний стан у рф очікувано значно погіршаться, нам потрібні терплячість і здатність витримувати всі перипетії війни, не втрачаючи оптимізму. Наш потенціал спротиву, попри стреси й розчарування, все ще доволі високий, констатував соціолог. Українці не згодні на мир ціною втрати територій і не готові капітулювати.
Член-кореспондент НАН України Євген Головаха прогнозує повернення щонайменше половини українців, які зараз перебувають за кордоном. І ця кількість залежатиме від умов їхнього тамтешнього влаштування, терміну завершення війни й інших чинників.
Учений також торкнувся питань політичної участі українців, популярності військових в українському суспільстві тощо.
З перших вуст
- «Росія економічно перебудовується, але рівень життя населення, починаючи через 2–3 роки, почне катастрофічно падати. Нічого іншого не буде. І це всі фахові економісти розуміють. Ви не думайте, що там повні ідіоти сидять. І тому вони вирішили, що якщо вони до 2026 року нас не переможуть, то почнуться суттєві проблеми з економікою росії і зі станом населення росії. Росіяни не мають ідеології. Це не нацистська держава і не комуністична держава. Тут ідеології жодної немає. Спроба відродити імперську ідею, вона жахлива, вона тимчасова подія, але вона приречена. <…> Треба нам протриматись до 2026-го, безумовно. На це треба всім налаштовуватись. Нам потрібен оптимізм не тимчасовий і не ейфоричний. Або, кажуть соціальні психологи, нереалістичний оптимізм. Ми маємо знати, що нам треба триматися. Єдина реалістична стратегія – протриматися більше, ніж росія. Все. Іншого немає. Нам потрібно реалізувати свій потенціал спротиву стресу і розчаруванню. Є тенденції такі. Але це емоційні реакції на тлі отих нереалістичних обіцянок. Ми маємо просто роз’яснювати людям, що росія не випадково обрала 2026 рік. Потім вона почне ламатися. <…> Ця воєнна економіка, яку вони будують, вона два-три роки протримається».
За інформацією Інституту соціології НАН України