10 січня 2024 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
На його початку було підписано Меморандум про партнерство та співпрацю між Національною комісією зі стандартів державної мови та Національною академією наук України.
Документ передбачає взаємодію інституцій у засадничих питаннях збереження та розвитку української мови, утвердження її статусу як державної в усіх галузях суспільних відносин.
Меморандум підписали Президент НАН України академік Анатолій Загородній і Голова Нацкомісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров.
Співпраця науковців Академії та Національної комісії має сприяти напрацюванню та затвердженню стандартів української мови, а також виконанню завдань, пов'язаних із підготовкою України до вступу в Європейський Союз.
Далі учасники зібрання заслухали дві наукові доповіді.
З доповіддю “Про стан та перспективи досліджень з фізики високих енергій в рамках участі в міжнародних колабораціях LHCb (CERN, Geneva) та CBM (FAIR, Darmstadt)” виступив завідувач відділу фізики високих енергій Інституту ядерних досліджень НАН України член-кореспондент НАН України Валерій Пугач.
Він акцентував на необхідності подальшої інтеграції українських наукових установ в Європейський дослідницький простір, а також активізації участі українських науковців у виконанні досліджень світового рівня з фізики високих енергій.
Доповідач зазначив, що завдяки фінансовій підтримці фондів Великобританії (CNCP), Франції (СNRS, LIA IDEATE), Європейського Союзу (Horizon-2020, EURIZON), Max Plank Gesselshaft (EIRENE) та безпосередній участі вчених провідних академічних установ України у колабораціях LHCb (CEN) та CBM (GSI/FAIR) отримано низку новітніх експериментальних даних, опублікованих у понад 700 статтях з вражаючим індексом цитувань у співавторстві з українськими науковцями.
Зокрема, Валерій Пугач розповів, що розроблені фахівцями Інституту ядерних досліджень НАН України технології отримання металевих фольгових детекторів іонізувального випромінювання допомогли створити оригінальні радіаційно стійкі системи моніторингу умов та безпеки ряду експериментів (HERA-B, LHCb та ін.). «Прозорі» металеві мікростріпові детектори іонізувального випромінювання товщиною 1 мкм та кроком стріпів у десяток мікрон створюються виключно на плазмохімічному реакторі Інституту. Ця технологія дала поштовх створенню так званого металевого режиму мікропіксельних детекторів Timepix (CERN). Ці детектори успішно застосовувалися для досліджень в інших галузях науки, таких як мас-спектрометрія (Інститут прикладної фізики НАН України), рентгенівська дифрактометрія швидкоплинних процесів (Інститут проблем матеріалознавства ім.І.М. Францевича НАН України); мікропрофілометр пучків заряджених частинок на тандем-генераторах (Інститут ядерних досліджень НАН України та Макс-Планк інститут ядерної фізики, м.Хайдельберг), ESRF (Гренобль). У Хайдельберзькому іонно-терапевтичному центрі ці детектори було успішно застосовано в галузі досліджень особливостей просторово фракціонованої радіаційної терапії.
Вчений також зазначив, що за активної участі науковців Інституту ядерних досліджень НАН України здійснюється розбудова кремнієвої трекової системи (КТС) експерименту СВМ (GSI/FAIR, Darmstadt) на основі двосторонніх мікростріпових детекторів. Так, розроблено проєкт перспективної (10–15 років) модернізації КТС на основі монолітних мікропіксельних детекторів, виготовлених за новітніми (CMOS Tower Jazz) нанотехнологіями.
За участі цього ж Інституту проводиться модернізація детектора LHCb-UPGRADEII, зокрема його внутрішнього трекера, Mighty Tracker з використанням монолітного мікропіксельного детектора MightyPix. Модернізація обох експериментів, LHCb-UPGRADEII та СВМ–STS-Upgrade, має на меті створення детекторних систем, спроможних виконувати фізичні виміри протягом 4-5 років при десятикратно вищих світностях, досяжних завдяки бурхливому прогресу отримання високоінтенсивних пучків прискорених ядер на Великому адронному колайдері (LHC).
Підсумовуючи свій виступ, Валерій Пугач наголосив, що продовження теоретичних і експериментальних досліджень у галузі фізики високих енергій критично необхідне з огляду на їхнє прикладне значення для розвитку стратегічно важливих галузей, наприклад, таких як атомна енергетика, ядерна медицина тощо.
Запитання доповідачу поставили академіки Вадим Локтєв, Ярослав Яцків, Вячеслав Богданов, Анатолій Загородній.
В обговоренні доповіді керівник Міжнародної колаборації LHCb (ЦЕРН, Женева) професор, доктор Вінченцо Ваньоні та заступниця керівника Міжнародної Колаборації CBM (GSI/FAIR, Дармштадт, ФРН) професор, доктор Тетяна Галатюк відзначили вагомий внесок українських науковців в успішні дослідження в галузі фізики елементарних частинок та експерименти на Великому адронному колайдері, а також висловили сподівання, що не зважаючи на війну, участь українців у міжнародних колабораціях LHCb і CBM продовжуватиметься.
Головний науковий співробітник Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України доктор фізико-математичних наук, професор Юрій Синюков розповів про проєкт, що вже багато років розробляється в Інституті, та передбачає розвиток моделі, яка описує зіткнення важких ядер. Отримані результати мають великі перспективи для майбутніх експериментів в колабораціях LHCb і CBM.
Директор Інституту ядерних досліджень НАН України академік НАН України Василь Слісенко звернув увагу на проблему фінансового забезпечення участі українських науковців, зокрема молодих вчених Інституту, в міжнародних колабораціях LHCb і CBM.
Другу доповідь “Забезпечення подальшого розвитку інформаційно-аналітичних систем управління оборонними ресурсами” виголосив директор Інституту програмних систем НАН України доктор технічних наук Ігор Сініцин.
Далі учасники засідання розглянули кадрові й поточні питання.
Фото: Пресслужба НАН України