Президія Національної академії наук України та Відділення хімії НАН України з глибокою скорботою сповіщають, що 20 січня 2024 р. на 72-му році життя зупинилося серце відомого вченого в галузі неорганічної хімії, Заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, директора Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України академіка НАН України Василя Івановича Пехньо.
Василь Іванович Пехньо народився 7 серпня 1952 р. в с. Чинадієво Закарпатської області. У 1974 р. він закінчив з відзнакою Ужгородський державний університет, а у 1976 р. розпочав свою наукову діяльність в Інституті загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України, пройшовши трудовий шлях від аспіранта, наукового співробітника, завідувача відділу до директора Інституту, який він очолив у 2016 р., завжди сумлінно виконуючи свої обов’язки.
В.І. Пехньо — відомий вчений у галузі хімії комплексних сполук металів і металоїдів у різнофункціональних середовищах: водних і органічних розчинах, сольових розплавах, дисперсіях, трибохімічних системах тощо. В 1982 р. він захистив кандидатську дисертацію, а в 1997 р. став доктором хімічних наук. Згодом, в 2002 р. його було обрано професором, в 2003 р. – член-кореспондентом НАН України, а в 2021 р. – академіком НАН України. Його наукові роботи було відзначено в 1995 р. Державною премією України в галузі науки і техніки, а в 2017 р. він здобув почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
Наукові результати В.І. Пехньо узагальнено в більш ніж 500 працях, серед яких майже 130 публікацій вийшли у високорейтингових зарубіжних виданнях, а також понад 40 патентів і авторських свідоцтв. Наукова тематика досліджень Василя Івановича була спрямована на вирішення актуальних проблем, які сьогодні стоять перед хімічною наукою, а саме: створення ефективних сполук адресної дії — основи нових препаратів для лікування поширених захворювань: онкологічних, серцево-судинних, вірусних, зокрема ВІЛ, а також відновлення кісткової тканини після травм та поранень; розвиток безвідходних методів переробки природної та вторинної сировини дорогоцінних металів і металоїдів; одержання нових матеріалів для систем альтернативної енергетики; розроблення екологічних мастильних композицій на основі координаційних сполук «металів життя», які зменшують тертя і формують поверхневі шари з протизношувальними властивостями.
В.І. Пехньо плідно працював і в науково-організаційній сфері, зокрема як голова Наукової ради НАН України з проблеми «Неорганічна хімія», головний редактор «Українського хімічного журналу» та член редколегій низки фахових журналів. Йому завдячують своїм науковим становленням один доктор та вісім кандидатів наук.
Василь Іванович Пехньо встиг багато зробити і залишив добрий та незабутній слід у долях багатьох людей. Його світлий образ як талановитого вченого, людини глибокої ерудиції, гострого і живого розуму, назавжди залишиться в серцях рідних, колег, друзів, усіх, хто його знав, любив і поважав.
Світла та добра пам’ять!
Прощання відбудеться 23 січня о 13.00 на Байковому цвинтарі за адресою вул. Байкова, 16.