У світі стрімко розвивається літієва промисловість, а отже, й зростає попит на літій, великі запаси якого є, зокрема, в Україні. Якими темпами зростає виробництво літію і як використовують цей метал? Чим унікальні українські родовища літію? Які труднощі супроводжують реалізацію літієвих проєктів? Чи може Україна стати однією з головних літієвидобувних країн світу, які кроки для цього потрібні та коли очікувати результатів? Про це й інше вчений секретар Iнституту економiки та прогнозування НАН України кандидат технiчних наук Володимир Хаустов пише у своїй черговій статті для інтернет-видання «Дзеркало тижня. Україна».  |
«Незважаючи на великі запаси літію, Україна найближчим часом не зможе ні виробляти літієву продукцію, ні торгувати концентратом руди, оскільки українські родовища літію унікальні, і в світі відсутні технології отримання літію з подібних руд. Український концентрат літію не може використовуватися іншими країнами через відсутність технологій його переробки, – наголошує автор публікації. – Всі родовища України комплексні, крім літію, містять й інші руди дорогих і рідкісних матеріалів. Тому і технологію переробки руди потрібно готувати під увесь спектр матеріалів. <...> Існуючі в світі технології переробки руд-мінералів передбачають отримання літію із сподуменів, а в Україні родовища петалітові, петаліт-сподуменові або танталові, ніобієві, рубідієві чи навіть мінеральний кукеїт. Це унеможливлює застосування наявних у світі технологій для отримання продукції та потребує розробки нових технологій збагачення і переробки руди під кожне родовище. <...>Отже, необхідно будувати вітчизняний ланцюжок від видобутку руди до випуску продукції.
Попередню геологорозвідку родовищ було розпочато 1967 року. За українським законодавством, родовища є розвіданими із підтвердженими запасами. Але великих коштів ніхто не вкладатиме, спираючись на інформацію, отриману пів століття тому. Також, на погляд іноземного інвестора, матеріали СРСР нічого не варті, оскільки не відповідають міжнародним стандартам. А в Україні немає родовищ, оцінених саме за такими стандартами. Тож для переговорів з інвесторами необхідно: підтвердити дані буріння часів СРСР і провести додаткове вивчення відповідно до міжнародних стандартів із виконанням хімічних досліджень у лабораторіях з міжнародною сертифікацією».
Крім того, як вважає Володимир Хаустов, необхідно «спрямувати зусилля науки на створення технології збагачення та отримання літієвмісної продукції з українських руд» і «створити сприятливі умови для залучення інвестицій у розробку родовищ і виробництво літієвої продукції».