Старший науковий співробітник відділу історії України 20-30 рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України кандидат історичних наук Геннадій Єфіменко в інтерв’ю «Радіо Свобода» розповів чому термін «історично заселені території» є калькою російських поглядів, пояснив чи є несправедливо забуті терени, де українці становили більшість, за межами суцільної території України, акцентував на історичних особливостях формування українсько-російського кордону.
Учений розповів чому Перший Універсал проголошував майбутню автономію України, але не окреслював її територію, згадав про те, як Сибір і Далекий Схід могли стати українськими автономіями, а Білгородський повіт – частиною України.
Геннадій Єфіменко наголосив, що в Москві офіційно визнавали наявність в складі радянської Росії територій з переважно українським населенням. Туди відносились Північнокавказький край, який тоді об’єднував Дон, Кубань і Ставропілля (українці становили абсолютну більшість – від 51% до понад 80%), та Центрально-Чорноземна область, тобто колишні Курська і Воронізька губернії.
Історик підсумував: «На території УСРР було всього 9 районів, де так чи інакше росіяни становили більшість. А лише на прилеглих до кордону теренах Росії було 63 райони з українською більшістю!».
Ознайомитися з повним
текстом інтерв’ю Джерело: медійна платформа «Радіо Свобода»