Чому в останні пів століття температура на нашій планеті підвищується так інтенсивно і як це впливає на глобальну кліматичну систему? Чи змінилася тривалість сезонів в Україні та чому почастішали екстремальні погодні явища? Як на кліматі в Україні та Європі позначиться нинішня російсько-українська війна? Чи є глобальні кліматичні зміни незворотними? Про це й інше в інтерв’ю інформаційному порталові «РБК-Україна» розповіла завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту НАН України та ДСНС України кандидат географічних наук Віра Балабух.  |
«Температура повітря є важливим індикатором зміни стану усієї кліматичної системи: атмосфери, гідросфери, кріосфери, літосфери і зрештою, біосфери, включно з людиною і її діяльністю, – пояснює науковиця. – Як і зміна температури тіла людини, вона сигналізує про те, що з планетою щось не гаразд. Востаннє глобальна температура повітря перевищувала середню температуру доіндустріального періоду на 0,5–1,5 градуса на планеті 125 тисяч років тому. Протягом останніх пів століття ріст температури повітря був найінтенсивнішим за 2000 років. Така температура, яка спостерігалась на планеті у 2023 році була майже 100 тисяч років тому. Саме діяльність людини є причиною цих змін. <…> …суттєво підвищується не лише температура атмосфери, а й океану та земної поверхні. І це приводить до стрімкої зміни усіх складових кліматичної системи. <…> В Україні за останні 60 років підвищення середньої температури відбувалось майже у 2,5 рази швидше, ніж глобальної».
За словами Віри Балабух, одним із проявів зміни клімату є почастішання та посилення інтенсивності небезпечних і стихійний погодних явищ: «В Україні – це збільшення інтенсивності дощів, злив і снігопадів. Це зумовлює збільшення паводків. Дедалі частішими та інтенсивнішими стають грози, шквали, град, посухи, хвилі тепла. Проте, швидкість вітру протягом останніх десятиріч в помірних широтах, і в Україні зменшувалась. Це призводило до зменшення повторюваності явищ, пов’язаних з вітром – хуртовин, пилових бур».
Чинником посилення кліматичних змін в Україні вже стала й надалі буде російсько-українська війна, говорить учена: «На жаль, наслідки військових дій також вплинуть на клімат в Україні, насамперед у південних та східних регіонах та на їхню здатність до адаптації. Так, руйнування Каховської ГЕС та втрата Каховського водосховища зумовить зростання континентальності клімату, підвищення температури повітря весною та в першу половину літа, і як наслідок, до зміщення початку теплого періоду, літа, періодів вегетації та активної вегетації, їхнього теплозабезпечення, зміниться і тривалість цих періодів.
Суттєво може змінитись і режим зволоження прилеглих територій. Найбільші зміни ймовірні у весняно-літній сезон і проявлятимуться у зменшенні вологовмісту атмосфери і, відповідно, хмарності, кількості опадів. Цей регіон належить до зони ризикованого землеробства в Україні. Підвищення температури повітря та збільшення дефіциту вологи, на які накладаються й глобальні зміни клімату, можуть привести до зростання посушливості та опустелювання значних територій регіону. Збільшиться ризик виникнення пилових бур, суховіїв, надзвичайної пожежної небезпеки.
На клімат суттєво впливають і зелені насадження. Вони змінюють температурний режим, режим зволоження, зменшують концентрацію СО2 в атмосфері. В степовій частині України вони мають ще й захисну функцію - захищають поля та населені пункти від пилових бур. Завдяки лісосмугам, які були посаджені і вирощені в цих регіонах у 60-70-х роках минулого століття вдалось побороти небезпечні пилові бурі.
Понад 30 років на цій території не спостерігалось сильних пилових бур. Зараз бойові дії ведуться в лісосмугах і лісах, які були посаджені в цих регіонах. Значна частина їх уже знищена і знищуватиметься далі. То ж можна спрогнозувати, що ще одним із наслідків війни в Україні буде збільшення повторюваності та інтенсивності пилових бур, які відчує і Європа».
Віра Балабух наголосила, що зупинити зміну клімату вже неможливо, але дещо все ж можна і потрібно робити: «Важливо зараз не допустити підвищення глобальної температури на два градуси, а ще краще – обмежити її ріст у 1,5 градуса. Проте уже в 2023 році середня за рік глобальна температура повітря була вищою на 1,5 градуса за температуру доіндустріального періоду. За даним ВМО в найближчі п’ять років ці зміни можуть перевищити дані показники.
Оскільки основною причиною суттєвого зростання температури повітря є діяльність людини, суттєве зростання викидів парникових газів та посилення парникового ефекту, то треба зменшити концентрацію парникових газів. Цього можна досягти двома шляхами: збільшуючи енергоефективність технологій та сприяючи енергозбереженню.
Проте, враховуючи масштаб тих змін, що уже відбуваються, очевидно що цих заходів уже недостатньо. Необхідно адаптуватись до тих нових умов, які зараз формуються, щоб запобігти значним економічним збиткам і зберегти життя на планеті».
Автор фото на обкладинці: Nima Sarikhani