Торік у липні український Уряд погодив реалізацію експериментального проєкту будівництва Каховського гідровузла, відбудови Каховської гідроелектростанції (ГЕС) і забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови. Це цілком логічне рішення, адже місцеве населення потребує питної води, а чимала частина економіки регіону залежала від водних ресурсів Каховського водосховища. Та постає питання, на якому рівні відновлювати водосховище. Відповідь на це питання визначить, чи будуть доступними землі, поховані колись під водосховищем, в яких умовах існуватиме біота (сукупність живих організмів на певній території) і як потрібно буде її охороняти. Науковці Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України – завідувач відділу моніторингу та охорони тваринного світу кандидат біологічних наук Василь Костюшин і молодший науковий співробітник цього відділу Григорій Коломицев – пропонують оцінити крізь призму офіційно ратифікованих нашою країною міжнародних угод, передусім Конвенції про біологічне різноманіття (1992 рік), наслідки Каховської катастрофи і перспективи відновлення водосховища. А також розповідають про перші результати власного дослідження наслідків Каховської катастрофи.
Каховське водосховище після осушення
 Фото: zprz.city |
 Фото: Sky News |
 Фото: most.ks.ua |
2022 року учасники Конвенції про біологічне різноманіття ухвалили стратегічний документ –
Куньмінсько-Монреальську глобальну програму збереження біорізноманіття, в якій зафіксували глобальні пріоритети. Серед цих пріоритетів – 23 глобальні цілі, яких потрібно досягти до 2030 року. Чотири цілі – друга, третя, четверта і шоста – безпосередньо стосуються ситуації з Каховським водосховищем.
Згідно з
другою глобальною ціллю, до 2030 року щонайменше 30% деградованих наземних і водних екосистем мають перебувати на стадії ефективного відновлення. Досягнення
третьої цілі вимагає, щоб до того ж часу мережа охоронюваних територій займала не менш 30% усіх земель і водойм. Подібними є цілі, відображені у
Стратегії Європейського Союзу щодо збереження біорізноманіття до 2023 року, територій мають бути територіями суворої охорони (в Україні таких дуже мало), а 25 тисяч кілометрів річок мають текти безперешкодно.
Другу і третю глобальні цілі – збереження та відновлення природних територій та акваторій – можна назвати взаємодоповнюючими. Проте в контексті подолання наслідків Каховської катастрофи наша країна муситиме обрати, що для неї пріоритетніше.
З одного боку, Україна майже ніколи не відновлювала своїх деградованих територій та акваторій, а українські річки вкрай зарегульовані. Тож осушення Каховського водосховища – це нагода відновити майже 200 кілометрів природного русла й заплави Дніпра, що цілком відповідає третій глобальній цілі.
З іншого боку, частка охоронюваних територій і раніше не перевищувала 7% загальної площі України (тобто нам іще дуже далеко до 30%, встановлених другою глобальною ціллю підписантів Конвенції про біологічне різноманіття та ціллю Європейського Союзу, з яким Україна підписала Угоду про асоціацію). Осушення ж Каховського водосховища, на додачу, зашкодило низці об’єктів природно-заповідного фонду, створених за критеріями національних і міжнародних нормативних документів. Йдеться передусім про водно-болотні угіддя міжнародного значення, або ж так звані Рамсарські угіддя (це території, які охороняються відповідно до Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів) й об’єкти, які належать до Смарагдової мережі (мережі природоохоронних територій, створених в європейських країнах поза межами Європейського Союзу для збереження видів, що мають загальноєвропейське значення; її аналогом в ЄС є мережа «Natura 2000»).
Проаналізувавши загальнодоступні космічні знімки (із супутника Sentinel-2 L2A) і здійснивши математичні розрахунки, науковці Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України дійшли висновку, що через підрив дамби Каховської ГЕС найбільше постраждали чотири українські заповідні території. Це – національний природний парк «Великий Луг», національний природний парк «Кам’янська Січ», ландшафтний заказник «Каїрська балка» й орнітологічний заказник «Великі і Малі Кучугури». Внаслідок осушення водосховища площа цих об’єктів відповідно зменшилася на 86,2%, 48,6%, 33,3% та 50,5%. Крім того, повністю знищено два Рамсарські угіддя («Архіпелаг Великі та Малі Кучугури» і «Сім маяків») і дві території Смарагдової мережі («Каховське водосховище» та національний природний парк «Великий Луг»).
 Усі території природно-заповідного фонду України, постраждалі через осушення Каховського водосховища |
 Знищені Рамсарські угіддя |
 Знищені об’єкти Смарагдової мережі |
 Національний природний парк загальнодержавного значення «Кам’янська Січ» у серпні 2023 року. Рослинний покрив на частині річища. Фото Сергія Скорика |
Каховське водосховище до осушення (автор усіх наступних світлин – Василь Костюшин)
 Каховське водосховище |
 Каховське водосховище. Національний природний парк «Великий Луг» |
 Каховське водосховище. Національній природний парк «Великий Луг». Польові орнітологічні дослідження |
 Каховське водосховище. Біленько-Розумовські плавні |
 Каховське водосховище. Біленько-Розумовські плавні |
 Каховське водосховище. Мартин жовтоногий |
 Каховське водосховище. Національний природний парк «Великий луг». Обстеження островів |
 Каховське водосховище. Крячок білощокий |
 Каховське водосховище. Біленько-Розумовські плавні. Охорона в рейді |
 Каховське водосховище. Національній природний парк «Великий луг». Колонія бакланів великих |
 Каховське водосховище. Біленько-Розумовські плавні. Гніздо пірникози великої |
 Каховське водосховище. Національній природний парк «Великий луг». Вивчення гніздування мартинів |
 Каховське водосховище. Біленько-Розумовські плавні. Молода жовта чапля |
 Каховське водосховище. Біленько-Розумовські плавні. Крячок річковий |
Як компенсувати втрату природоохоронних територій? Оскільки вони значною мірою сформувалися саме завдяки водосховищу, то, ймовірно, поступово відновляться після його заповнення. Якщо ж водосховище відновлювати лише частково – доведеться створювати додаткові охоронювані території національного й міжнародного рівнів. Повторне затоплення вже осушених ділянок і відтворення площі водного дзеркала водосховища за проєктом 1940-х років перекреслить унікальну можливість відновити майже 200 км русла Дніпра та його заплави (відповідно до другої глобальної цілі), але відповідатиме третій цілі, адже сприятиме відновленню постраждалих охоронюваних територій в їхньому попередньому вигляді.
З огляду на таку невигідну альтернативу, уваги заслуговує
пропозиція відокремити дамбою мілководну частину водосховища. Це дасть змогу почасти досягти другої цілі бодай для частини заплави Дніпра, а також частково відновити охоронювані території, які можна посилити, розширивши вже наявні охоронювані території та/або створюючи в цьому регіоні додаткові об’єкти, подібні до природних біотопів річкової заплави, яку втрачено через будівництво Каховського водосховища. Ясна річ,
досягти позитивного результату вдасться лише за умови тісної співпраці команди, котра плануватиме відновлення водосховища, з науковцями, зокрема біологами.
Порівнюючи сучасні космічні знімки з історичними картографічними матеріалами, науковці Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України – незалежно від
колег з Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України – дійшли висновку, що
чимала частина природного рельєфу водосховища зберіглася, попри 70 років затоплення. Безумовно, це суттєво полегшить відновлення частини заплави Дніпра. Таке масштабне відновлення потребуватиме ретельного і тривалого планування та будівництва гідроспоруд. Але простого відокремлення мілководної ділянки дамбою не досить: щоб максимально відтворити історичний стан території, необхідно буде, регулюючи рівень обводнення одамбованої території, підтримувати систему островів, озер і рукавів, а також бодай частково моделювати потрібний для заплави режим природних повеней.
 Порівняння рельєфу ділянки ложа Каховського водосховища: ліворуч – 1920-ті роки, праворуч – сучасний космічний знімок, зроблений після осушення цієї штучної водойми |
Тепер про ще дві глобальні цілі, що їх до 2030 року зобов’язалися досягти підписанти Конвенції про біологічне різноманіття, – четверту (щодо охорони та відновлення рідкісних видів) і шосту (щодо контролю за чужорідними видами – шляхом їх знищення, зменшення чисельності або скорочення впливу на біорізноманіття).
Щоб проаналізувати вплив знищення Каховського гідровузла на тваринний світ, науковці Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України зібрали дані про червонокнижних тварин (загалом 220 видів і 5812 знахідок), зареєстрованих у межах Каховського водосховища, Нижнього Дніпра (від ГЕС до Дніпровського лиману) та в умовній буферній зоні навколо них завширшки приблизно 10 км (включно з прилеглими лиманами і морськими ділянками).
По-перше, хоч видів і знахідок виявилося дуже багато, проте більшість із них – на Нижньому Дніпрі та прилеглих до нього ділянках суходолу й моря. Саме ж Каховське водосховище не було «Меккою» для зоологів, бо далеко не вся його територія важлива для збереження рідкісних видів. Учених найбільше цікавили ділянки Біленько-Розумовських плавнів, розташованих південніше Запоріжжя, та район Малих і Великих Кучугур – невеликого архіпелагу островів південніше цих плавнів. По-друге, чимало даних стосуються птахів, що мігрують, і кажанів, для виживання яких це водосховище не є вирішальним. По-третє, значна кількість видів, зареєстрованих у цьому регіоні, – наземні, а не водні й не водоплавні.
Отже, штучна водойма, вочевидь, відігравала порівняно невелику роль у збереженні рідкісних тварин. А щоби знати це напевно, зоологи планують докладно проаналізувати наявні дані про кожен вид. Це дасть змогу повніше оцінити наслідки катастрофи і, можливо, запропонувати компенсаторні та відновлювальні заходи для деяких видів (щоб наблизитися до досягнення четвертої глобальної цілі).
На мапах нижче позначено знахідки червонокнижних видів тварин у межах Каховського водосховища, Нижнього Дніпра (нижче Каховської ГЕС) і на прилеглих ділянках
 Безхребетні тварини |
 Риби |
 Амфібії (червоним кольором) і рептилії (синім) |
 Птахи |
 Ссавці |
Нарешті, про ситуацію з інвазивними (чужорідними) видами. Один із них – карась сріблястий – становив 70% промислового вилову риби на водосховищі. Коли водойма висохла, частина популяції виду загинула, що одночасно нашкодило рибному промислу і наблизило до досягнення шостої глобальної цілі. Й оскільки відновлення Каховського водосховища (повне чи часткове), ймовірно, посприяє відновленню популяції карася сріблястого, то, як вважають науковці Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, потрібно буде за допомогою біотехнічних заходів збільшувати частку аборигенних (місцевих) видів у майбутніх промислових запасах прісноводних риб цієї водойми. Але це питання так само потребує ретельнішого вивчення.
2024 року зоологи Академії планують продовжити дослідження наслідків підриву дамби Каховської ГЕС для біорізноманіття і його збереження.
 Фото: most.ks.ua |
За інформацією Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України
Фото на обкладинці матеріалу: національний природний парк «Великий Луг»
(джерело: facebook.com/npp.grandmeadow)