Іще Луї Пастер та Ілля Мечников передбачили, що антагонізм між різними мікроорганізмами (пригнічення життєдіяльності одних видів мікроорганізмів іншими) можна буде використати для лікування інфекційних хвороб, оздоровлення людського організму і довкілля. Ілля Мечников 1910 року запропонував омолоджувати і подовжувати життя людини за допомогою кисломолочних продуктів, які регулюють кишковий мікробіоценоз (сукупність мікроорганізмів, що живуть у травній системі та виконують низку корисних функцій для своїх господарів). Він заявляв, що «численні різноманітні асоціації мікроорганізмів, які населяють травний тракт людини, значною мірою визначають духовне та фізичне здоров’я людини».
Праці Іллі Мечникова про антагоністичні властивості молочнокислих бактерій щодо гнильної мікробіоти людського кишківника вперше дали змогу науково обґрунтувати і систематизувати розрізнені відомості про антагонізм мікроорганізмів і звести їх у єдину систему. Ці фундаментальні дослідження розвивались і, зрештою, допомогли створити пробіотики – препарати на основі живих мікроорганізмів, які позитивно впливають на здоров’я організму-господаря, якщо вживати їх в адекватних кількостях. Для цього використовували передусім представників нормальної мікробіоти кишківника: біфідобактерії, молочнокислі бактерії та кишкову паличку.
Перші дані про медичне застосування аеробних споротвірних бактерій роду Bacillus – для лікування кишкових інфекцій – з’явились у Франції на початку 1950-х років. Описані у наукових публікаціях штами демонстрували терапевтичний ефект за інфекційної патології шлунково-кишкового тракту, під час лікування інфікованих ран, опіків, абсцесів легень. Останніми часом дедалі більше поширюються біопрепарати на основі аеробних бацил – найхарактерніших представників екзогенної групи нормальної мікробіоти людини і тварин.
Споротвірні пробіотики можуть поліпшити здоров’я господаря, стимулюючи імунну систему, синтезуючи антимікробні речовини (бактеріоцини, ферменти), модулюючи склад кишкової мікробіоти. Крім того, завдяки утворенню спор бацили лишаються стабільними під час оброблення та зберігання харчових продуктів і фармацевтичних препаратів, а отже, вони є придатнішим інгредієнтом для оздоровчих рецептур.
Першим споровим пробіотиком, який науковці Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України створили за підсумками багаторічних досліджень під керівництвом академіка Валерія Смірнова, був препарат «Бактерин-SL», призначений для профілактики та лікування дисбактеріозів і гострих шлунково-кишкових хвороб у сільськогосподарських тварин. «Бактерин-SL» виготовляли на Дніпропетровському підприємстві з виробництва бактеріальних препаратів. Застосування цього засобу дало великий економічний ефект, підвищивши збереження поголів’я новонароджених телят до 98–99%.
Далі на основі асоціації двох культур споротвірних бактерій в Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України розробили медичний біопрепарат «Біоспорин» для профілактики та лікування шлунково-кишкових хвороб людини. Клінічні випробування підтвердили високу терапевтичну ефективність і нешкідливість «Біоспорину» для людського організму. Препарат отримав дозвіл на застосування у клінічній практиці, і його почали виготовляти на Відкритому акціонерному товаристві «Дніпрофарм» (у місті Дніпрі, тоді ще – Дніпропетровську). Згодом, після додаткових клінічних досліджень, спектр застосування «Біоспорину» суттєво розширився – його дозволили використовувати, зокрема, у хірургії, гінекології, стоматології, а також для дітей віком від трьох місяців. Фахівці Інституту допомогли налагодити виробництво цього пробіотика на Приватному акціонерному товаристві «Біофарма» (Київ). Препарат добре зарекомендував себе:
- у профілактиці та лікуванні гострих кишкових інфекцій та корекції мікробіоти кишечника за дисбактеріозів;
- під час профілактики гнійно-септичних ускладнень у післяопераційний період;
- у гінекологічній практиці для лікування кандидозу і бактеріального вагінозу;
- у стоматологічній практиці за хронічного стоматиту в дітей.
 |
Наступний важливий етап у створенні пробіотиків із бацил пов’язаний з розвитком генної інженерії. На основі рекомбінантного штаму, який містить ген синтезу α-2 інтерферону людини (це білок, що секретується і діє на інші клітини, пригнічуючи вірусну інфекцію), було створено біопрепарат «Субалін», який поєднує антимікробну (щодо широкого спектру патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів), антивірусну й імуномодулюючу активності. За підсумками доклінічних і клінічних досліджень він отримав дозвіл на застосування в медицині – для лікування дисбактеріозів, гострих кишкових інфекцій, вірусних гепатитів, менінгоенцефалітів. ПрАТ «Біофарма» (Київ) за сприяння науковців Інституту налагодив виробництво цього препарату. Після додаткових клінічних досліджень «Субалін» дозволили застосовувати у комплексному лікуванні дітей, хворих на хронічні вірусні гепатити В і С з дисбіозом кишечника та синдромом ендотоксикозу.
 |
Одночасно з цими препаратами фахівці Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України на основі двох нових штамів бацил створили ще один пробіотик – «Ендоспорин», призначений для лікування та профілактики післяпологових ендометритів, затримання плодових оболонок (посліду), інших запальних хвороб родових шляхів у сільськогосподарських тварин. Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України видала «Ендоспоринові» реєстраційне свідоцтво, і препарат почали виробляти на Херсонському державному підприємстві – біологічній фабриці. Подальші додаткові дослідження дали змогу розширити спектр застосування «Ендоспорину». Його, зокрема, рекомендували як засіб для профілактики й лікування кишкових і гнійних інфекцій, а також як кормову добавку, що поліпшує засвоюваність кормів, сприяє нарощуванню маси тварин і збереженню їхнього поголів’я.
 |
Проблема розроблення нових ефективних пробіотиків і їхнього впровадження у медичну й ветеринарну практику лишається вкрай актуальною. Це пов’язано з почастішанням виявлення дисбалансу мікробіоти, що негативно впливає на здоров’я організму, а також із циркуляцією чималої кількості полірезистентних до антибактеріальних препаратів штамів мікроорганізмів у навколишньому середовищі. Сьогодні пробіотики дедалі частіше розглядають як альтернативу традиційним і потенційно небезпечним для організму хімічним препаратам, зокрема антибіотикам. Тож і Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України не полишає цього важливого напряму своїх досліджень і вже працює над створенням сучасних комплексних пробіотичних препаратів на основі корисних мікроорганізмів – для профілактики та лікування різних патологічних станів людини і тварин та оздоровлення організму.
За інформацією Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
Фото Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
та з відкритих інтернет-джерел