View message

20 березня 2024 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.

На його початку очільник Академії вручив працівникам наукових установ НАН України державні нагороди, якими вони удостоєні відповідно до Указу Президента України (№ 16/2024 від 22 січня 2024 року) з нагоди Дня Соборності України.

Так, за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов’язку відзначено:

• орденом «За заслуги» ІІІ ступеня — виконувача обов’язків директора Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України кандидата біологічних наук Володимира Грабового;
• медаллю «За працю і звитягу» — заступника директора з наукової роботи Інституту соціології Національної академії наук України доктора соціологічних наук Сергія Дембіцького.

Передаючи високі відзнаки, Президент НАН України побажав нагородженим міцного здоров’я, незмінних успіхів у творчому пошуку та плідної праці на благо України.

Цього дня було заслухано дві наукові доповіді.

Із доповіддю «Прикладні системи штучного інтелекту: комп’ютерний зір» виступив завідувач лабораторії Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України доктор технічних наук Віктор Синєглазов. Він розповів про розробки науковців Інституту в галузі інтелектуальних систем комп’ютерного зору. 

Як зазначив доповідач, натепер штучні нейронні мережі глибокого навчання є найбільш застосовуваними моделями машинного навчання (machine learning) для розв’язання широкого спектра задач комп’ютерного зору, зокрема таких як інтелектуальне оброблення зображень та відео. Інтелектуальні системи на основі глибоких нейронних мереж поширені в усіх сферах людської діяльності, і спектр таких задач є дуже великим. Основними задачами комп’ютерного зору є задачі детектування, сегментації, виділення ознак, класифікації, трекінгу.

Проте великою перешкодою для застосування глибокого навчання у задачах комп’ютерного зору є складність збирання необхідних даних у достатній кількості та їх якісна розмітка, яка потребує значного досвіду в предметній сфері, що відповідає розв’язуваній задачі. Особливо складність збору даних виявляється у задачах, які стосуються військової сфери та медицини.

Дослідник наголосив, що ці особливості вимагають створення нових ефективних методологій та методів для таких підходів, як напівкероване навчання (semi-supervise learning), передавальне навчання (transfer learning) та генерація штучних зображень (аугментація (augmentation), генеративно-змагальні мережі (Generative Adversarial Networks (GAN).

Автоматична сегментація зображень є складним завданням через їх високу мінливість і складність, а також тому, що зображення часто спотворюються шумом. Крім того, виникають проблеми з недостатньою кількістю маркованих медичних зображень, які використовуються для навчання нейронних мереж. Для усунення цих перешкод доцільно використовувати напівкероване та передавальне навчання.

Віктор Синєглазов зазначив, що у випадку застосування напівкерованого навчання розроблено новий метод графового напівкерованого навчання  нейронної мережі на основі рівняння Пуассона з комбінованою регуляризацією.

Для застосування передавального навчання розроблено новий підхід до вибору маркованої навчальної вибірки для переднавчання нейронних мереж, які використовуються для розв’язання задачі сегментації самостійно або в складі ансамблю. У цьому підході запропоновано використання методу оптимального транспорту на основі розроблення спеціальних метрик, які визначають рівень подібності між вихідною короткою розміченою вибіркою та маркованою вибіркою більшого розміру з іншого домену.

Науковцями Інституту вперше досліджено методи сегментації на основі CNN та Visual Transformers (ViT) у рамках задачі сегментації вегетацій на зображеннях ехокардіографії для подальшого аналізу. Проаналізовано можливість використання ViT для оброблення медичних зображень.

Доповідач також розповів про інтелектуальні системи, розроблені для розв’язання задач комп’ютерного зору у військовій галузі.

Як стало відомо з доповіді, науковцями розроблено інтелектуальні системи медичної діагностики для визначення ступеня активності туберкульозу (Національний інститут фтизіатрії та пульмонології ім.Ф.Г.Яновського НАМН України), прогнозування переломів хребців з можливістю їхнього превентивного лікування при остеопорозі (Ризький університет імені Страдіня), оброблення зображень ехокардіографії при захворюваннях серця (Інститут серця МОЗ України).

У обговоренні цієї доповіді ректор Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" академік НАН України Михайло Згуровський наголосив, що штучний інтелект може використовуватися майже у всіх сферах людської діяльності, але зараз найважливішим є його застосування для завдань оборони і безпеки нашої країни. Він запропонував об’єднати зусилля для ефективного вирішення актуальних проблем.

Начальник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України генерал-майор Ігор Чепков акцентував на важливості практичного застосування алгоритмів та технічних рішень з використанням елементів штучного інтелекту, запропонованих Інститутом кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України.

Академік-секретар відділення інформатики НАН України, заступник директора Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України академік НАН України Олександр Хіміч підкреслив актуальність та значущість представлених робіт та зазначив, що з метою стимулювання розвитку фундаментальних і прикладних досліджень в галузі штучного інтелекту нещодавно було утворено Координаційну наукову раду НАН України з питань штучного інтелекту.

Другу доповідь «Стресові стани населення України в контексті війни: соціально-груповий аналіз» представила завідувачка відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України доктор соціологічних наук Олена Злобіна. Вона розповіла про вагомі напрацювання науковців Інституту щодо дослідження стресових станів і чинників їх подолання в українському суспільстві в умовах війни.

Як зазначила доповідачка, війна призвела до посилення психологічного дистресу у різних його вимірах: тривожності, депресії, ворожості, фобій, соматизації тощо. Очевидним є й поширення посттравматичного стресового розладу серед вразливих груп населення, які опинилися в зоні бойових дій або були вимушені залишити свої помешкання. Значного психологічного тиску зазнали також військовослужбовці та члени їхніх родин. З огляду на це вкрай важливим та своєчасним є дослідження цієї суспільної проблеми та пошук шляхів її мінімізації.

За розробленою в Інституті соціології НАН України методикою Соціологічна група «Рейтинг» протягом 6–10 жовтня 2023 року провела всеукраїнське опитування (крім окупованих територій) щодо стресових станів населення України.

Досліджено й описано виразність різних стресових станів населення України в контексті війни: депресії, тривоги, соматизації, виснаженості, ворожості, міжособистісної чутливості, параноїдальних ідей, подовженого стресового розладу, посттравматичного стресового розладу, медіатравматизації. Представлено наслідки стресових станів під час війни в контексті змін ціннісних сил та амбіцій на індивідуальному рівні (домашній комфорт, багатство, краса, влада, статус, дозвілля, самореалізація, знання, міжособистісні стосунки, фізичне здоров’я, психологічний комфорт, моральність, особиста свобода), а також в контексті впливу на поведінкове різноманіття (виміри рутинність – інноваційність, соціальність – усамітненість, продуктивність – відновлення, орієнтація у навколишній світ – орієнтація у внутрішній світ).

Дослідниця акцентувала, що показовим є те, що в умовах війни жінки загалом характеризуються гіршими показниками психологічного дистресу порівняно з чоловіками. Дещо менше відмінностей стосовно психологічного дистресу спостерігається між чоловіками та жінками в умовах міграції.

Також науковцями визначено специфічні стресори, структура яких поділяється на дві групи. Одну утворюють стресори, пов’язані з руйнуванням звичного життя через специфічні негативні ефекти, викликані війною. Населення важче переживає проблеми, пов’язані із роботою, зміною місця проживання, сім’єю, нестачею грошей, соціальною напруженістю. Друга група стресорів об’єднує універсальні небезпеки війни: загрози здоров’ю та життю загалом; інформаційні виснаження, обумовлені повідомленнями ЗМІ, особливостями власної пам’яті та усвідомленням крихкості життєзабезпечення в часи воєнних небезпек.

За словами Олени Злобіної, щодо рівня психологічного дистресу (згідно з експрес-тестом «SCL-9-NR»), то актуальна ситуація співставна з другою половиною 2020 року, коли населення України перебувало в очікуванні чергової хвилі коронавірусу. Так, близько 69% опитаних демонструють нормальний рівень психологічного дистресу, 21% – підвищений, 10% – високий. Це дає підстави припустити, що за рахунок збереження Збройними Силами України значної частини соціального ареалу існування українців населення у своїй більшості має достатні ресурси психологічного відновлення, а також захист від найтяжчих стресорів війни.

Отже, за результатами дослідження соціологам вдалося дати комплексну оцінку розповсюдженості стресових станів, визначити найважливіші ресурси протидії стресу та сфери, в яких внаслідок психологічних стресових станів в умовах війни спостерігається виражена ціннісна депривація. При цьому важливим методологічним викликом для фахівців Інституту соціології НАН України є адаптація напрацювань світової соціальної науки до актуальної проблематики сучасних українських реалій, пов’язаних зі стресовими факторами війни та тематикою психологічної стійкості.

У обговоренні цієї доповіді завідувачка кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія” кандидат філософських наук Катерина Мальцева підкреслила цінність дослідження, адже воно надає інформацію, документує психо-емоційні стани українців саме під час війни. Це дозволяє отримати поточну інформацію, яка характеризується актуальністю та валідністю. Вона також звернула увагу на важливість рекомендацій, які дають науковці щодо того, які ресурси стресостійкості працюють найбільш ефективно в суспільстві, та побажала результативного продовження дослідження.

Керівник Соціологічної групи “Рейтинг” Олексій Антипович відзначив унікальність проєкту, розповів про польовий етап проведення дослідження, а також поділився результатами інших досліджень, які корелюються за темою із представленим.

Далі директор Інституту ядерних досліджень НАН України академік НАН України Василь Слісенко виступив з доповіддю про результати виконання Цільової програми наукових досліджень НАН України «Ядерні та радіаційні технології для енергетичного сектору і суспільних потреб». Як зазначив доповідач, головною метою Програми було проведення прикладних досліджень, спрямованих на реалізацію «Енергетичної стратегії України на період до 2035 року» в галузі ядерної енергетики, провадження наукового супроводу розвитку ядерної енергетики і використання ядерних технологій для потреб промисловості й суспільства. За Програмою протягом 2019–2023 років виконувалось 72 наукові проєкти із залученням 15 установ п’яти відділень НАН України. Протягом виконання програми отримано низку важливих результатів, які знайшли застосування або плануються до впровадження. Особлива увага приділялась питанням подовження ресурсу корпусів реакторів та основного обладнання енергоблоків АЕС, створенню методологічних основ обґрунтування подовження строків експлуатації енергоблоків АЕС України.

Учасники засідання відзначили високу актуальність та вагомість наукових результатів, представлених у доповідях цього дня. 

Насамкінець традиційно було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.

Фото: Преслужба НАН України