Якими були українські етнічні території так званого Закерзоння перед початком Другої світової війни? У чому різниця між депортаціями українців та поляків у 1940-х? Чи можна операцію «Вісла» називати етнічною чисткою українського населення? Як польська влада реагує на антиукраїнські злочини своїх попередників? Чому українська держава ігнорує запити про статус депортованих для вимушених переселенців із Закерзоння? І чи не стане ця тема ще однією причиною для війни за пам’ять між Україною та Польщею? Про все це та багато іншого розповіла у своєму інтерв’ю для «Радіо NV «наукова співробітниця відділу Новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидат історичних наук Юлія Артимишин.
Дослідниця коротко висвітлила історію українського етнічного терену Закерзоння до Другої світової війни, зокрема – чисельність української громади, означила особливості суспільно-політичної діяльності українців цього регіону. Юлія Артимишин відзначила ключові аспекти у трактуванні польсько-українського конфлікту, депортаційних акцій в українській та польській гуманітаристиці, наголосила на правовій оцінці операції «Вісла» та на проблемі її визначення і помилкового ототожнення із депортаційними акціями 1944–1946 рр. та 1951 р.
Під час розмови також порушено цілий спектр проблем пов’язаних із реконструкцією процесу переселення українців та поляків з прикордонних теренів, подальшого матеріально-побутового пристосування, соціально-психологічної адаптації. Згадано також про місця компактного проживання українців депортованих із Польщі на сході та півдні України, долю їх мешканців після російської агресії у 2014 р. та 2022 р.
Окремий тематичний блок інтерв’ю присвячено комеморації у спільноті нащадків депортованих, гуманітарній політиці України та Польщі, проблемі отримання статусу депортованих, як символічного акту пам’яті.
Ознайомитися з
відеозаписом інтерв’ю За інформацією Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України