View message

В Інституті економіки та прогнозування НАН України вийшла нова наукова монографія, яку підготували фахівці сектору галузевих ринків відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків цього Інституту, – «Вплив багатополярної глобалізації на зовнішню торгівлю України» (за науковою редакцією члена-кореспондента Національної академії аграрних наук України Тамари Осташко).

З огляду на роль зовнішньої торгівлі в українській економіці, ефективна торговельна політика, на думку авторів монографії, є важливою умовою повоєнного відновлення й економічного розвитку країни. Глобальна економіка рухається до багатополярності, формуються нові полюси впливу. Це змінює конкурентне середовище на світових ринках і створює виклики для торговельної політики та нові напрями для розвитку українського експорту. На зміну багатостороннім угодам Світової організації торгівлі приходять регіональні й мегарегіональні угоди, через які реалізується багатополярність у світовій торгівлі. Чітко простежується тенденція поширення політики економічного патріотизму (націоналізму), проявом якої в торгівлі є політика протекціонізму. Про це пише головний науковий співробітник член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Тамара Осташко.

Дефрагментація світової торгівлі на основі регіональних двосторонніх і багатосторонніх угод, яку тлумачать як одну з форм неопротекціонізму, та поширення різноманітних нетарифних заходів захисту внутрішнього ринку розвинених країн задля обстоювання їхніх національних інтересів потребують перегляду засад і практики формування торговельної політики України (особливо в її ліберальних аспектах) з метою гарантування економічної безпеки держави у нинішньому глобальному світі. На цьому наголошує старший науковий співробітник кандидат економічних наук Василь Гуменюк. На його думку, застосування публічного інтересу як засадничого принципу національної торговельної політики дасть змогу державі ефективно діяти в царині відновлення сталого розвитку України після війни. Позитивний вплив такої політики посилюватиметься інтеграцією країни у світову економіку, насамперед у європейський економічний простір, і забезпечуватиме справедливий розподіл вигід від торгівлі в суспільстві.

Схему склав кандидат економічних наук Василь Гуменюк

З іншого боку, тенденція розвитку багатополярності у світовій торгівлі створює «коридор можливостей» для українського експорту. Азійсько-Тихоокеанський регіон сформував потужний полюс світової торгівлі, коли 2022 року набула чинності Угоди про Регіональне всебічне економічне партнерство (RCEP), яка об’єднала різні торговельні угоди, що діють між Асоціацією країн Південно-Східної Азії (ASEAN) і Австралією, Китаєм, Японією, Новою Зеландією та Південною Кореєю. Ця угода започаткувала створення найбільшої у світі зони вільної торгівлі. Автори монографії аналізують проблеми і визначають перспективні напрями розвитку торгівлі сільськогосподарськими (на цьому зосереджується головний науковий співробітник член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Тамара Осташко) і промисловими (це питання докладно розглядає завідувач відділу доктор економічних наук Віталій Венгер) товарами України з країнами RCEP, акцентуючи на експорті товарів вищої технологічної складності.

Головний науковий співробітник член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Тамара Осташко,  завідувач відділу доктор економічних наук Віталій Венгер і провідний науковий співробітник кандидат економічних наук Володимир Олефір наводять оцінки зовнішньої торгівлі та пропонують заходи торговельної політики України на ринках сільськогосподарських і промислових товарів, а також на ринку споживчих товарів України в умовах повномасштабної агресії рф.

Після 2014 року Україна чітко визначилася з політичним курсом на євроінтеграцію. А отже, фокус у торгівлі змістився від рф, яка сформувала навколо себе полюс впливу з країн СНД, до ЄС, який є одним із потужних полюсів світової торгівлі. Провідний науковий співробітник кандидат економічних наук Володимир Олефір дослідив зміни, які відбулись у зовнішній торгівлі України з російською федерацією та республікою білорусь після 2013 року. Учений проаналізував ефективність переорієнтації експорту товарів на ринки інших країн, а також визначив можливості імпортозаміщення товарів із країни-агресора та її сателіта.

Подальший розвиток економічної співпраці України та ЄС, на думку старшого наукового співробітника кандидата економічних наук Олександра Биконі, має передбачати не тільки зміну обсягів і структури експорту української продукції, а й підтримку конкурентоспроможності національних товаровиробників на європейському ринку, а також інтеграцію до глобальних ланцюжків створення доданої вартості.

Українська економіка України зазнала руйнівних втрат від розпочатої росією війни і потребує відновлення й реконструкції на сучасній, якісно новій технологічній основі. У монографії запропоновано методологічні та методичні підходи до визначення пріоритетних напрямів структурної модернізації економіки України з визначенням лідерів глобального зростання, які можуть стати основними споживачами нових видів продукції пріоритетних галузей України. Про це пише провідний науковий співробітник доктор економічних наук Олег Пустовойт.

Монографія стане у пригоді науковцям, працівникам державних органів управління, викладачам закладів вищої освіти, аспірантам, студентам.

Авторський колектив монографії: угорі (зліва направо) – член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Тамара Осташко, доктори економічних наук Віталій Венгер і Олег Пустовойт; унизу (зліва направо) – кандидати економічних наук Володимир Олефір, Василь Гуменюк і Олександр Биконя

*  *  *

Бібліографічний опис видання