View message

Ілюстрація: www.wits.ac.za

Захід організували Вітватерсрандський університет, Посольство України в ПАР, Український інститут і Українська асоціація ПАР за участі провідних українських наукових установ (Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України й Національного науково-природничому музею НАН України, а також Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук України (НААН)), Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, південноафриканських наукових установ і дослідників з інших країн, учнів і колег Бориса Балінського та його доньки Гелен Девід.

Українську частину оргкомітету представляли:

• завідувач відділу систематики ентомофагів та екологічних основ біометоду Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України, почесний дослідник Вітватерсрандського університету (ПАР) член-кореспондент НАН України Олексій Гумовський (голова);
• доцент кафедри біомедицини та нейронаук Київського академічного університету НАН України кандидат біологічних наук Олексій Болдирєв (співголова);
• український історик, дослідник наукової спадщини Бориса Балінського Василь Борозенець;
• заступниця директора Національного науково-природничого музею НАН України кандидат біологічних наук Оксана Червоненко;
• директор Інституту біології тварин НААН член-кореспондент НААН Юрій Салига.

Під час виступу Надзвичайного та Повноважного Посла України в Південно-Африканській Республіці пані Любові Абравітової (фото: www.wits.ac.za)

Учасники симпозіуму у Вітватерсрандському університеті (знімок із сайту Світового конґресу українців: www.ukrainianworldcongress.org)

Від України з доповідями на симпозіумі виступили Надзвичайний та Повноважний Посол України в Південно-Африканській Республіці пані Любов Абравітова, а також українські науковці – зоологи, ембріологи, фізіологи, молекулярні біологи:

• директор Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України доктор біологічних наук Віталій Харченко;
• директор Інституту біології тварин НААН член-кореспондент НААН Юрій Салига;
• науковий співробітник відділу еволюційної морфології Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України кандидат біологічних наук Ганна Шевердюкова;
• провідний науковий співробітник відділу еволюційної морфології Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України доктор біологічних наук, професор Павло Гольдін;
• старший науковий співробітник відділу етології та соціобіології комах Інституту еволюційної екології НАН України кандидат біологічних наук Олексій Бідзіля;
• завідувач відділу систематики ентомофагів та екологічних основ біометоду Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України член-кореспондент НАН України Олексій Гумовський;
• завідувач відділу міжнародного наукового та науково-технічного співробітництва Національного антарктичного наукового центру України кандидат географічних наук Андрій Федчук;
• доцент кафедри мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна кандидат біологічних наук Олександр Зіненко;
• науковий співробітник відділу фауни та систематики безхребетних Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України кандидат біологічних наук Роман Світін;
• доцент кафедри біомедицини та нейронаук Київського академічного університету НАН України кандидат біологічних наук Олексій Болдирєв.

Фото: www.facebook.com/embrsa

Донька Бориса Балінського Гелен Девід (фото: www.wits.ac.za)

Зліва направо: донька Бориса Балінського Гелен Девід, директор-віцеканцлер Вітватерсрандського університету професор, доктор Зеблон Вілаказі й Надзвичайний та Повноважний Посол України в Південно-Африканській Республіці пані Любов Абравітова (фото: www.facebook.com/embrsa)

Фото: www.wits.ac.za

Фото: www.wits.ac.za

Довідково

Борис Іванович Балінський був видатним ембріологом-експериментатором і проникливим дослідником, що відзначився у багатьох галузях науки. Його можна справедливо вважати видатним українським ученим, адже свою наукову кар’єру він розпочав саме в Україні – 1933 року вперше читав лекції із зоології у Київському університеті українською мовою.

Через буремні події середини ХХ століття  Борис Іванович емігрував спершу до Європи, а згодом – до Південно-Африканської Республіки. 1949 року він зрештою став співробітником Вітватерсрандського університету в Йоганнесбурзі. 1954 року його призначили завідувачем тамтешньої кафедри зоології, а у з 1965–1967 роках Балінський працював деканом факультету природничих наук. Саме у ПАР він підготував до друку перший підручник із біології розвитку «Вступ до ембріології» та як ентомолог відкрив і описав численні види комах. Дослідження спадковості забарвлення крил у метеликів чудово продемонстрували спостережливість і глибокі знання Бориса Балінського у галузі еволюційної біології.

Деякі архівні документи Вітватерсрандського університету, пов’язані з професором Борисом Балінським (фото: www.wits.ac.za)

Саме той легендарний підручник Бориса Балінського з ембріології (фото: www.facebook.com/embrsa)

Майже на 20 років «Вступ до ембріології» став засадничим підручником для університетів у всьому світі, але не в СРСР. У радянські часи ім’я Бориса Балінського, як і Теодосія Добжанського, Георгія Кістяківського та Георгія Гамова, було під забороною. Тому українська спільнота мало обізнана з досягненнями свого відомого співвітчизника. Борис Балінський встиг відвідати Україну вже за часів її незалежності і подарував свою колекцію метеликів Національному науково-природничому музею НАН України, фонди якого вона й прикрашає й досі.

За інформацією Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України