1 травня 2024 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Цього дня учасники засідання заслухали дві наукові доповіді.
Із доповіддю «Блокчейн у кібербезпеці: теорія та практичне застосування» виступив головний спеціаліст Департаменту безпеки Національного банку України член-кореспондент НАН України Антон Кудін. Він розповів про важливі результати виконання наукових робіт із використання блокчейн-технологій для розв’язання задач кібербезпеки та захисту інформації.
Доповідач зазначив, що блокчейни є новим етапом у розвитку технологій децентралізованих додатків і технологій забезпечення інформаційної та кібербезпеки. Застосування блокчейн-технологій для розв’язання таких задач можна розглядати у трьох аспектах: теоретичному, системоутворювальному та прикладному. Теоретичне значення блокчейнів для задач кібербезпеки полягає у створенні теорії захисту інформації та кіберзахисту для децентралізованих інформаційних систем. Системоутворювальний аспект полягає у формуванні обчислювальних систем на засадах блокчейну, а прикладний – у застосуванні блокчейнів для побудови захищених систем децентралізованих додатків.
Як повідомив Антон Кудін, фахівці Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України та Фізико-технічного інституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» виконали наукові роботи на замовлення національних і міжнародних організацій та отримали низку важливих наукових результатів. Зокрема, створено нові ефективні за швидкодією та стійкі в теоретико-інформаційному сенсі нові протоколи консенсусу, нові криптографічні протоколи з блокчейн-ядром, що відрізняються підвищеною стійкістю до криптоаналізу та швидкодією, децентралізовану систему раннього виявлення вторгнень на основі безшаблонного виявлення аномалій та збереження репутації в блокчейні, а також отримано нові оцінки стійкості класичних протоколів криптовалют.
 |
У обговоренні цієї доповіді провідний науковий співробітник Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова доктор технічних наук Людмила Ковальчук розповіла про різні сфери практичного застосування блокчейнів та внесок українських науковців у розв’язання важливих задач, пов’язаних із блокчейн-технологіями.
Головний експерт управління безпеки інформації департаменту безпеки Національного банку України Ігор Гуска акцентував на перевагах та ризиках застосування блокчейн-технологій у банківській системі.
Академік-секретар Відділення інформатики НАН України, заступник директора Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України академік НАН України Олександр Хіміч відзначив інноваційність та перспективність робіт із використання блокчейн-технологій для розв’язання задач кібербезпеки.
Другу доповідь «Асиметричний синтез як невід’ємний інструмент сучасної медичної хімії» представила заступник директора з наукової роботи Інституту органічної хімії НАН України доктор хімічних наук Юлія Рассукана. Вона розповіла про актуальні дослідження та вагомі розробки науковців Інституту в галузі асиметричного синтезу для потреб тонкого органічного синтезу та медичної хімії.
Доповідачка зазначила, що співробітники Інституту органічної хімії НАН України розробили низку методів синтезу енантіомерно збагачених сполук, серед яких варто відзначити нову стратегію асиметричного синтезу оптично активних похідних α-амінофосфонових кислот, яка базується на відновній функціоналізації субстратів, що вже містять «окиснений» фрагмент α-амінофосфонової кислоти. Це допомогло розробити зручний метод синтезу перших представників енантіомерних імінофосфонатів, які містять стереоіндуктор біля азометинового атома вуглецю.
Науковцями встановлено закономірності органокаталітичного енантіоселективного відновлення фторованих імінофосфонатів та пролін-каталізованих реакцій поліфторалкіліміноестерів з карбонільними сполуками, завдяки чому розроблено енантіоселективний підхід до синтезу α-аміно-γ-кетокарбоксилатів та фосфонатів, зручних попередників оптично активних функціоналізованих поліфтороалкілзаміщених аміноспиртів, піримідинів та піролізинів.
Як розповіла Юлія Рассукана, вченими Інституту створено новий реагент для асиметричного синтезу – диметиламідофосфат, а також методи введення амінофосфонатного фрагмента в гетероциклічні системи, що допомогло віднайти методи отримання нерацемічних похідних азотовмісних гетероциклів.
Науковцями також визначено загальний підхід до синтезу енантіомерних α‑N‑(1‑фенілетил)імінофосфонатів з різними поліфтороалкільними групами біля імінного атома вуглецю та з’ясовано особливості їхньої функціоналізації.
Встановлено стереохімічні закономірності асиметричної функціоналізації поліфтороалкілальдімінів та іміноестерів. Розроблено синтетичні підходи до одержання енантіомерно збагачених похідних α-поліфтороалкіламінів та амінокислот.
Ці та низка інших результатів науковців суттєво розширюють синтетичні засади побудови перспективних у біологічному відношенні фторованих похідних амінокарбонових та амінофосфонових кислот і створюють міцну основу для спрямованого синтезу різноманітних органічних сполук із заданою конфігурацією стереоцентра.
У обговоренні цієї доповіді директор Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор хімічних наук Ігор Комаров підтримав роботи наукового колективу Інституту органічної хімії НАН України, наголосивши на їх важливості й актуальності для пошуку нових лікарських засобів.
Старший науковий співробітник Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України доктор хімічних наук Анастасія Колодяжна зазначила, що асиметричний синтез відіграє одну із ключових ролей у сучасній фармакології, медицині, харчовій та агропромисловості, тому розвиток цього напряму є дуже важливим в Україні та світі.
Академік-секретар Відділення хімії НАН України, директор Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України академік НАН України Микола Картель підкреслив актуальність та перспективність робіт у цьому напрямі, їх важливість для розробки сучасних синтетичних лікарських препаратів.
Учасники засідання відзначили високу актуальність та вагомість наукових результатів, представлених у доповідях.
Цього дня участь у засіданні взяв заступник Міністра цифрової трансформації України Георгій Дубинський. Під час свого виступу він представив пропозиції Міністерства щодо пріоритетних напрямів наукових досліджень з оборонної тематики.
Насамкінець традиційно було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.
Так, Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній доповів про підсумки проведення сесій Загальних зборів НАН України, що відбулися 22-25 квітня.
Фото: Пресслужба НАН України