View message

Директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України академік НАН України, Герой України Володимир Моргун презентує хліб із сортів власної селекції

«Пшениця озима по праву займає першість серед продовольчих культур, а пшеничний хліб та продукти її переробки мають важливе харчове значення у житті людства, – нагадує автор публікації. – У сучасному прогресивному землеробстві дедалі більшого значення набуває освоєння наукових досягнень селекції та насінництва, а зростання валових зборів зерна на земній кулі протягом останніх 50-ти років зумовлене саме генетичним поліпшенням рослин.

Підвищення продуктивності основного хліба – пшениці озимої – насамперед базується на використанні генетичного потенціалу інноваційних сортів. Але, на жаль, хліборобська практика показує, що потенціал продуктивності пшениці озимої у виробництві часто реалізується лише на 30–50 %.

За словами Володимира Васильовича Моргуна, директора Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, помилково думати, що лише нові технології аграрного виробництва вирішать проблему збільшення валового збору зерна. Для цього необхідно мати певні знання і основне — впроваджувати у виробництво принципово нові, максимально адаптовані до сучасних погодних умов, сорти та високоякісне насіння.

«Саме добрий сорт та дотримання технології його вирощування, — продовжує академік, — є найдієвішою формулою отримання достойного рівня врожаю. На цьому трималося і тримається зерновиробництво всього світу».

Вже майже пів століття науковий колектив Інституту фізіології рослин і генетики НАН України та Дослідного сільськогосподарського виробництва Інституту під керівництвом всесвітньовідомого генетики-селекціонера рослин, Героя України, академіка НАН України Володимира Васильовича Моргуна творчо працюють у цьому напрямі, створивши понад двісті високопродуктивних інноваційних сортів та гібридів основних сільськогосподарських культур, таких як пшениця, кукурудза, жито, спельта, ячмінь та інші.

Щорічно лише сортами золотих київських пшениць засівається близько 2 млн га, а це третина всіх площ посіву цієї культури в Україні, тому логічно, що кожна третя хлібина випечена із зерна сортів селекції ІФРГ НАН України, а це є вагомим внеском у зміцнення продовольчої безпеки нашої держави».

Про свій досвід вирощування таких сортів пшениці озимої, Астарта, Богдана, Городниця, Даринка Київська, Київська 19, Новосмуглянка, Перлина Поділля, Плеяда, Подолянка, Січеслава, Софія Київська, Щедрівка Київська, розповіли авторові статті українські аграрії: директор ТОВ «Агроексперт» (селище Елітне Харківського району Харківської області) Сергій Доля, директор ТОВ Агрофірма «Славутич» (село Катерина Синельниківського району Дніпропетровської області) Роман Браціло і головний агроном цього підприємства Сергій Бурлай, директор Селянського (фермерського) господарства «Подільське» (село Жежелів Козятинського району Вінницької області) Михайло Харенко, директор Фермерського господарства «Ксенія-Агро» (місто Марганець Дніпропетровської області) Олег Жига, директор СТОВ Агрофірма «Новий шлях» (село Чернещина Борівського району Харківської області) Олексій Гомон. Усі вони надзвичайно задоволені співпрацею з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України та підкреслюють, що сорти селекції цього Інституту надзвичайно добре себе зарекомендували – вони високоврожайні, зимо- й посухостійкі, їхнє зерно має високу хлібоперкарську якість, а це дає змогу українським фермерам триматися навіть у вкрай важких умовах війни.

«…сорти селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України мають високу екологічну пластичність і тому висіваються в усіх кліматичних зонах України (Степ, Лісостеп, Полісся) і далеко за її межами, – продовжує кандидат сільськогосподарських наук Давид Коновалов. – Інститут фізіології рослин і генетики НАН України має 17 опорних пунктів, розміщених в зонах Степу, Лісостепу та Полісся, в яких ведеться селекційна робота, насінництво, екологічні випробування та демонстраційні посіви. Це світова практика ведення наукових досліджень з проблем генетичного поліпшення рослин. Така методика ведення селекційних досліджень дає змогу створювати сорти з високою екологічною пластичністю.

<…> Вперше в Україні вченими Інституту створено унікальний за якістю зерна сорт пшениці озимої Донор Київський, основне призначення якого — виробництво хлібобулочних виробів високої якості та екстра якісного борошна, в тому числі і для експорту. Слід підкреслити унікальність сорту пшениці озимої Донор Київський, зерно якого містить 17,0–18,0% білка високої якості. Впровадження цього сорту у виробництво може суттєво підвищити експортний потенціал України за рахунок підвищення якості продукції борошно-круп’яної промисловості.

Посіви сорту Донор Київський на дослідних полях Інституту фізіології рослин і генетики НАН України

Серед сортів, які мають високу якість зерна сильної пшениці, слід назвати нові сорти пшениці Здоба Київська, Джамала, Синтетик 240 та інші.

Україна повинна перебудуватись від експорту зерна до експорту продукції переробки, тому вирощування зерна високої якості — саме на часі і має стати в пріоритеті.

Також Інститут має на озброєнні унікальний спеціалізований сорт пшениці-дворучки Зимоярка, який користується неабиякою популярність серед агровиробників, поєднує в собі два типи розвитку — озимий та ярий. <…> Сорт такого типу має надзвичайно вагоме практичне загальногосподарське значення. За осіннього та ранньовесняного висівання він істотно перевищує за врожайністю яру пшеницю. Результати проведених польових досліджень показують, що у виробничих умовах Дослідного сільськогосподарського виробництва Інситуту фізіології рослин і генетики НАН України (Київська область) в ярому посіві сорт Зимоярка забезпечив урожайність на рівні 7,5 т/га. Це один із найвищих рівнів продуктивності ярої пшениці в країні у виробничих умовах. Весняний підсів Зимояркою упоперек посівів пшениці озимої може забезпечити прибавку врожаю у 1,5–2 рази. Сорт Зимоярка має незаперечні переваги подовженого періоду осінньої сівби, його можна висівати в кінці оптимальних строків посіву озимих, під час зимових відлиг та ранньою весною. Аграрії мають можливість пересіву зріджених або загиблих озимих тією самою культурою.

В науково-практичних дослідах Віктора Швартау, академіка НАН України, з проблем розробки та впровадження запрограмованих урожаїв на дослідному полі Інституту у 2023 році отримано рекордні врожаї продовольчого зерна сортів селекції ІФРГ НАН України:

Київська — 19–13,2 т/га,
Городниця — 13,5 т/га,
Софія Київська — 14,4 т/га.

До речі, сьогодні жоден із закордонних сортів пшениці озимої, занесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, за стабільністю продуктивності та якістю і особливо стійкістю до морозів та посухи, в умовах заощадливих технологій, не може конкурувати з кращими сортами вітчизняної селекції. Це результат багаторічної творчої праці академіка НАН України, талановитого генетика-селекціонера рослин Володимира Моргуна та його трудового колективу».

Інститут фізіології рослин і генетики НАН України запрошує партнерів до співпраці.

За інформацією Інституту фізіології рослин і генетики НАН України