Видавничий дім «Академперіодика» НАН України опублікував підготовлену в Інституті ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України (Одеса) колективну наукову монографію «Економіка вражень і природокористування: принципи інклюзивності та сталості». У цій праці висвітлено наріжні питання розвитку інклюзивної економіки вражень у природокористуванні через розв’язання соціально-економічних та економіко-екологічних протиріч і встановлення концептуального взаємозв’язку з економікою добробуту. Представлено науковий підхід до визначення трансформаційного потенціалу сфери «економіка вражень — інклюзивний розвиток — природокористування». Автори розвинули теоретичні засади інституційного забезпечення розвитку економіки вражень, ґрунтовані на положеннях нової інституційної економіки. Особливу увагу приділили питанням, пов’язаним з отриманням вражень у сфері рекреації та туризму за допомогою природних ресурсів, благ і екологічних послуг, адже рекреаційне природокористування виконує важливу соціальну, економічну та природоохоронну функції. Вчені розкрили передумови практичного використання наукових і прикладних результатів досліджень для суб’єктів екологічного підприємництва, надали пропозиції у сфері управління заповідними і природоохоронними територіями, окреслили практичний інструментарій розвитку послуг вражень у сфері рекреаційної діяльності в умовах цифровізації, зокрема розвитку ринкових відносин у сфері надання екосистемних послуг. На думку дослідників, за постійних або тимчасових суспільних обмежень послуги вражень можуть бути не лише альтернативним інструментом розвитку господарської діяльності в країні, формування міжгалузевих зв’язків, а й засобом зменшення психологічно-емоційної втоми населення, зниження корпоративного тиску на людський капітал, а також вектором мотивації до отримання позитивних економічних результатів. Формування дуальної системи надання послуг вражень – як у традиційний спосіб, так і у форматі електронних послуг – допоможе суб’єктам підприємницької діяльності зменшити свою вразливість до економіко-суспільних криз. Автори також дійшли висновку, що системна підтримка держави (або, якщо необхідно, обмеження нею) дій із забезпечення якості довкілля створює підґрунтя для залучення довгострокових інвестицій до тих економічних галузей, які найбільше впливають на добробут.
 Обкладинка монографії. Зображення люб’язно надав Видавничий дім «Академперіодика» НАН України |
У постіндустріальний період одним із пріоритетів світового господарства є соціалізація економіки, зокрема домінування інноваційного, інтелектуального та психоемоційного складника людського розвитку. Йдеться про суттєві зрушення у розумінні цінностей довкілля — дотримання збалансованості у використанні природно-ресурсного потенціалу, відкритості до збереження автентичності, культурних традицій та інклюзивності. Економіст-нобеліат Ричард Тейлер запропонував відійти від класичних уявлень про раціональність в одержанні товарів та послуг і спиратися на засади поведінкової економіки щодо отримання емоцій, вражень і задоволення.
У розвинених країнах економіка вражень є одним із найактуальніших напрямів розвитку наукових досліджень, важливим аспектом яких є досягнення добробуту людини із її соціальними потребами і прагненнями, що задовольняються не лише економічними чинниками розвитку держави, а й станом природних ресурсів, соціогуманітарними й екологічними гарантіями суспільства. Економіка вражень (або економіка досвіду) — це новий формат відносин, орієнтований на відчуття і враження споживача, тобто відносини, наслідком яких є не лише продаж товарів і послуг, а й просування їх на конкурентних ринках шляхом формування емоцій, які отримує споживач певного товару або послуги. Зараз, коли світ речей перенасичено безліччю пропозицій, а процеси цифровізації стрімко набирають обертів, людські відчуття відіграють провідну роль в обранні рішень щодо задоволення попиту й розв’язання господарських питань мікро-, мезо- і макроекономічних масштабів. Сучасні суспільні парадигми, зокрема сталий розвиток, закладають в основу життєдіяльності людства інклюзивний підхід як новий тип економічного зростання, що охоплює всі її сфери. Його результати мають бути відчутними для кожного, до того ж усі природокористувачі мають бути залучені до досягнення цілей економіки вражень. Саме розвиток інклюзивної методології дає змогу досягти нового рівня господарських і соціальних відносин економіки вражень шляхом ощадливого використання природних ресурсів – матеріальної основи формування вражень від відпочинку, лікування, дозвілля та природно-екологічних умов повсякденного життя людини. Водночас, на формуванні організаційно-економічних пріоритетів сталого розвитку для людства досі позначається тривале панування певних доктрин і концепцій, заснованих на сприйнятті довкілля лише як невичерпного джерела економічних благ або середовища для накопичення відходів життєдіяльності.
 |
 |
Монографія «Економіка вражень і природокористування: принципи інклюзивності та сталості» є узагальненням багаторічних досліджень наукової школи економіки природокористування Інституту ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України. На основі базових соціо-економіко-екологічних постулатів автори представили сучасні погляди й засади сталого інклюзивного природокористування, перспективи реалізації домінант економіки вражень за допомогою екосистемних послуг, процесів цифровізації тощо. Видання поєднує методологічні, методичні та прикладні питання, що стосуються обґрунтування взаємозв’язку «природокористування — економіка досвіду / вражень — інклюзивне зростання», на основі якого вибудовується господарська діяльність щодо загальної цінності — добробуту людини з урахуванням інклюзивності та Цілей сталого розвитку (причому йдеться про концепцію Сталого розвитку, скоригованого відповідно до положень Європейського зеленого курсу – European Green Deal).
 |
У цій праці вперше визначено концептуальні засади розвитку інклюзивної економіки вражень у природокористуванні, які базуються на поведінковому, інвайронментальному, соціоприродничому, еконологічному та соціально-ринковому підходах і забезпечують регулювання економіко-екологічних відносин. Це відбувається в умовах трансформації екстрактивних інститутів (економічних, політичних і соціальних) в інклюзивні задля забезпечення добробуту населення, сутнісною складовою якого є синергія фізичного, ментального, соціального і фінансового здоров’я людини. Це має спричинити позитивні трансформації відносин у системі «суспільство — природа — економіка».
 |
Для комплексного розвитку інклюзивної економіки вражень у природокористуванні автори розвинули теоретичні засади інституціонального її забезпечення, які ґрунтуються на положеннях нової інституціональної економіки, та довели, що в поєднанні з концепціями соціально орієнтованої ринкової економіки та сталого розвитку, які визначають напрями державного регулювання інституціональних змін, формуються передумови забезпечення суспільних потреб щодо отримання вражень як складника розширеної сутності добробуту.
 |
На основі інклюзивного й системного підходів науковці обґрунтували теоретико-методичні засади аналізування інтересів основних зацікавлених сторін у сфері економіко-екологічної діяльності. Зокрема, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД-2010) запропонували двовимірну класифікацію інтересів суб’єктів господарювання на площині «економіка вражень — природокористування». Це допоможе ґрунтовніше визначати пріоритетні напрями інвестування в галузевому розрізі сталого розвитку національної економіки.
Монографія містить пропозиції з визначення складників економіко-правового механізму регулювання відносин у спільному полі діяльності, пов’язаної з економікою вражень у природокористуванні, що разом із нормативно-правовим регулюванням, забезпеченням фінансово-економічної та екологічної безпеки використання природних ресурсів формують напрями інклюзивного соціально-економічного розвитку, зокрема у контексті державно-приватного партнерства.
 |
Ключовими сферами реалізації пріоритетів інклюзивної економіки вражень у природокористуванні, на думку авторів, є рекреаційно-туристична діяльність і економічний розвиток природно-заповідних територій. Тому в монографії обґрунтовано підвищення ролі рекреаційного складника оздоровчого туризму для розвитку інклюзивної економіки вражень на основі аналізу соціально-економічних показників рекреаційно-туристичної галузі в Україні та впливу пандемічної кризи на тенденції міжнародного туризму, а також визначено значущість оздоровчої рекреації в структурі управління міською агломерацією, міцно пов’язану з її соціо-еколого-економічним станом. Дослідники запропонували науково-методичний підхід до визначення взаємозв’язку між економікою вражень і економікою добробуту, результати якого є підґрунтям для вирівнювання ситуації у сфері оздоровчої рекреації в регіонах країни відповідно до принципів інклюзивності та сталості.
Праця містить оригінальні науково-методичні положення щодо формування й розвитку заповідних територій як екологічних «зон вражень», які сприяють упровадженню засад «зеленої» економіки в регіонах. Передусім ідеться про забезпечення інклюзивності «ментальних» екосистемних послуг шляхом залучення до співпраці нових суб’єктів економіко-екологічної діяльності, а також формування попиту серед населення на такий вид послуг.
 |
Автори розробили методологічний базис інформаційно-цифрових інструментів і створення цифрового простору ринку послуг вражень в умовах геосоціальних і пандемічних обмежень. Обґрунтували економіко-цифрові механізми розвитку ринку послуг вражень як альтернативної форми розвитку господарської діяльності в країні. На нашу дослідників, це може бути перспективним напрямом формування стійких міжгалузевих зв’язків, засобом зменшення психологічно-емоційної втоми населення, зниження корпоративного впливу та мотивації людського капіталу до отримання позитивних економіко-трудових результатів. Запропоновано й формування дуальної системи надання послуг вражень як у традиційний спосіб, так і у форматі електронних послуг. Це зменшить вразливість суб’єктів підприємницької діяльності та їхню залежність від економіко-суспільних криз.
 |
Книга зацікавить широку аудиторію: фахівців різних галузей економічних досліджень, соціального розвитку, менеджменту, екології, природоохоронної діяльності; працівників органів державного та регіонального управління; викладачів і студентів економічних, екологічних, культурологічних спеціальностей, аспірантів і пошукувачів наукових ступенів.
Авторський колектив:
- заступниця директора з наукової роботи Інституту ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України член-кореспондент НАН України Ніна Хумарова;
- завідувач відділу економічного регулювання природокористування цього Інституту доктор економічних наук, професор Микола Петрушенко;
- старший науковий співробітник цього відділу кандидат економічних наук Катерина Костецька;
- старший науковий співробітник відділу доктор економічних наук, професор Ганна Шевченко;
- науковий співробітник відділу кандидат економічних наук Євгенія Гордійчук;
- учений секретар Інституту доктор філософії з соціальних та поведінкових наук Ольга Голікова;
- молодший науковий співробітник відділу економічного регулювання природокористування доктор філософії з соціальних та поведінкових наук Тетяна Ніколайчук;
- науковий співробітник цього відділу доктор філософії з соціальних та поведінкових наук Наталія Вернігорова;
- професор кафедри менеджменту Волинського національного університету імені Лесі Українки доктор економічних наук Лариса Черчик.
Бібліографічний опис:
Економіка вражень і природокористування: принципи інклюзивності та сталості / Хумарова Н.І. (наук. ред.) та ін.; НАН України, ДУ «Ін-т ринку і екон.-екол. дослідж. НАН України». — Київ: Академперіодика, 2024. — 388 с.
За інформацією Інституту ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України
Фото: пресслужба НАН України