У серпні 2024 року науковці Криворізького ботанічного саду НАН України здійснили експедиційний виїзд до двох балок басейну річки Домоткань, оглянувши заразом і заплаву річки Саксагань поблизу однойменного села.
 Остепнені луки в тальвегу (тобто на днищі) балки в басейні Домоткані |
У заплаві Саксагані дослідники повторно обстежили популяцію регіонально рідкісного виду, включеного до Червоної книги Дніпропетровської області, – сосюреї гіркої (Saussurea amara), вперше знайденої там у 2020 році. За цей час площа заростей сосюреї суттєво збільшилась і вже перевищує 2 га.
 Сосюрея гірка в заплаві Саксагані |
Виявлено також низку раритетних видів флори Дніпропетровщини – кермек широколистий (Limonium platyphyllum), дзвоники скупчені (Campanula glomerata) й аконіт дібровний (Aconitum nemorosum), що розсіяно трапляються на балкових схилах. В одній із балок басейну Домоткані науковці знайшли представників двох видів, включених до Червоної книги України, – астрагалу шерстистоквіткового (Astragalus dasyanthus) та півників понтичних (Iris pontica). Продовжили досліджувати локалітети синяка плямистого (Pontechium maculatum) – виду, включеного до II та IV додатків Директиви Ради Європи 92/43/ЕЕС (оселищної Директиви) та Резолюції 6 Бернської конвенції: виявилося, що за три роки кількість особин цього виду дещо зросла.
 Кермек широколистий (цвіте бузково) і нечуйвітер могутній (із жовтавими квітками) |
 Дзвоники скупчені |
 Аконіт дібровний |
 Астрагал шерстистоквітковий |
 Синяк плямистий |
Окрасою балкових схилів на початку літа стають сріблясті хвилі квітучої ковили. Тут поширені угруповання п’яти видів ковили – вузьколистої (Stipa tirsa), Лессінга (S. lessingiana), найкрасивішої (S. pulcherrima), пірчастої (S. pennata) та волосистої (S. capillata). Останній вид квітне саме напередодні осені. Всі види ковили представлені в Червоній книзі України, а переважну більшість рослинних угруповань із їхнім домінуванням включено до «Зеленої книги України».
 Угруповання ковили вузьколистої з квітуючою смовдю руською |
Експедиції Криворізького ботанічного саду НАН України тривають. Про наступні цікаві результати повідомимо згодом.
 На передньому плані – смовдь Любименкова |
 Гвоздика трипучкова |
 Головатень звичайний |
За інформацією Криворізького ботанічного саду НАН України