5 вересня 2024 року у Львові відбулася Міжнародна наукова конференція «Депортації на українсько-польському пограниччі середини XX століття як злочини тоталітарних режимів проти людяності».
Співорганізаторами заходу стали Львівська обласна рада, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет «Львівська політехніка», Волинський національний університет імені Лесі Українки, Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, Львівський історичний музей, львівські організації суспільно-культурних товариств «Надсяння», «Лемківщина», «Холмщина», «Любачівщина», «Бойківщина», «Устріки».
Учасників заходу привітав директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук, професор Ігор Соляр, згадавши про традиції проведення аналогічних конференцій та підготовку археографічнх збірників, присвячених депортаціям та репресіям на пограниччі. Модерував засідання завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» цього ж Інституту доктор історичних наук, професор Микола Литвин.
Геополітику депортацій та переділ кордонів на сході Європи реконструював Володимир Кіцак. Мирослава Філіпович та Ярослав Ярош узагальнили політичні аспекти депортаційно-репресивних акцій на західних землях України. Микола Литвин розглянув сучасні польські дискусії щодо українсько-польських відносин новітньої доби, й, зокрема, зупинився на аналізі ухвали Інституту національної пам’яті Польщі щодо операції «Вісла» 1947 р. Руслан Сіромський реконструював перебіг депортаційної операції «Захід» 1947 р. з Городоччини. Василь Гулай та Богдан Левик проаналізували характер радянських репресій проти польського населення Львова у 1944–1946 рр. Андрій Боляновський порівняв характер депортацій нацистського та радянського тоталітарних режимів в роки Другої світової війни. Дослідниця Олександра Стасюк показала вплив політики ОУН і УПА на захист населення під час депортацій тоталітарної влади наприкінці Другої світової війни. Галина Боднар поділилася досвідом використання усноісторичних джерел. Оксана Каліщук і Людмила Стрільчук розповіли про спільноту пам’яті депортованих холмщаків на Волинь.
Оригінальним став презентований Ганною Войтів матеріал про особливості говору надсянців. Ольга Кровицька узагальнила культурно-мистецьку спадщину Лемківщини. Любомир Хахула актуалізував засади репресивної політики радянського режиму щодо культурного надбання музеїв Львова у 1944–1946 рр. Андрій Музика розповів про нову тематичну експозицію «Втрачені пороги», яку відкрили в Львівському історичному музеї.
Конференцію завершила презентація нових книг, зокрема Юлії Артимишин «Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження» (Львів, 2023), а також циклу праць Богдана Левика про політику тоталітарних влад щодо Львівської політехніки в роки Другої світової війни.
Учасники конференції констатували необхідність залучення до аналізу депортаційно-репресивних акцій правників-криміналістів, спеціалістів з міжнародного права, особливо зараз, коли Верховна рада України нарешті ратифікувала Римський статут міжнародно-кримінального права.
Вказана проблема також була актуалізована 10 вересня 2024 року на круглому столі у Львівській обласній раді за участі науковців та представників суспільно-культурних товариств депортованих.
За інформацією Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України