30 вересня територія України опинилася під впливом пилової бурі, що надійшла із пустельних районів поблизу Каспійського моря. Поширення пилу відслідкували фахівці Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України на основі супутникових даних у режимі близькому до реального часу.
Через складність отримання кількісних оцінок аерозольного вмісту в атмосфері під час супутникового зондування, зручним для аналізу є світлопоглинальний аерозольний індекс. Додатні значення індексу вказують на наявність мінерального пилу та/ або продуктів горіння у атмосферному повітрі, тоді як від’ємні значення вказують на хмарність, переважання сульфатних аерозолів тощо.
Як видно на рисунку, станом на 13:15-13:20 над територією України було сформовано три осередки високої концентрації світлопоглинальних аерозолів, переважно пустельного пилу. Найбільший осередок охопив території Полтавської, Сумської і Дніпропетровської областей, де значення аерозольного індексу перевищили 3 од. Другий осередок спостерігався над територією Київської та Черкаської областей, де значення аерозольного індексу досягали 2-3 од. Третій осередок охопив території Миколаївської та Херсонської областей.
І хоча перенесення основної маси пилу спостерігається вище приземного шару атмосфери, деяка його частина може осаджуватися у нижні шари атмосфери й на поверхню землі, погіршуючи якість атмосферного повітря. Виведення пилу із атмосфери відбуватиметься поступово через процеси сухого (гравітаційного) та вологого (з атмосферними опадами) осадження.
За інформацією Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України