 Учасники Міжнародної наукової конференції «Діалог цивілізацій: виклики ХХ ст.» |
31 березня 2016 року в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень (ІПіЕНД) імені І.Ф. Кураса НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Діалог цивілізацій: виклики ХХІ ст.». Співорганізаторами заходу, крім згаданого інституту, виступили також Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Житомирський державний університет імені Івана Франка, Українсько-турецький культурний центр «Сяйво» й Асоціація політичних наук України.
Участь у заході взяли вітчизняні й зарубіжні науковці, дипломати, співробітники центральних органів виконавчої влади, політичні та громадські діячі.
Конференцію було присвячено аналізу динаміки, тенденцій та закономірностей сучасного етапу цивілізаційного розвитку, визначенню його ризиків і загроз, а також можливих способів їх подолання. Учасники обговорили такі ключові питання, як причини та наслідки сучасної цивілізаційної кризи й ефективні шляхи суспільних трансформацій в умовах зміни цивілізаційної парадигми політичного розвитку України.
 Вступне слово віце-президента НАН України, голови Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академіка С. Пирожкова |
Зі вступним словом до присутніх звернувся віце-президент Національної академії наук України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Пирожков. Він зазначив, що нині Україна переживає непрості часи, однак водночас наголосив на необхідності дбати про пошук ефективних шляхів розбудови нашої держави. Крім того, академік висловив упевненість, що спілкування вчених у рамках конференції сприятиме здійсненню багатоаспектного аналізу сучасного стану суспільного розвитку та обґрунтуванню його напрямів. Адже без вирішення нагальних проблем і визначення перспектив цивілізаційного поступу України неможливим буде об’єктивне оцінювання подій і процесів та знаходження ефективних шляхів вирішення актуальних проблем, – підкреслив С. Пирожков.
Учасників конфренції привітав також голова правління Українсько-турецького культурного центру «Сяйво» Ґьокхан Демір. Він зазначив, що сучасна цивілізаційна криза потребує всебічного наукового аналізу для подальшого подолання наявних суперечностей та поглиблення міжкультурного діалогу.
 Доповідь директора ІПіЕНД імені І.Ф. Кураса НАН України члена-кореспондента НАН України О. Рафальського |
Виступ директора ІПіЕНД імені І.Ф. Кураса НАН України, президента Асоціації політичних наук України члена-кореспондента НАН України Олега Рафальського було присвячено сучасним поглядам на проблему діалогу цивілізацій. Аналіз цивілізаційного розвитку має бути комплексним, – підкреслив доповідач, – адже цивілізація має значно складнішу структуру, ніж суспільство або держава та включає політичні, економічні, етнічні, культурні й релігійні феномени, а також особливий спосіб життя. Водночас нагальним, на думку вченого, є завдання подолання наявних бар’єрів. Для цього сторони мають докладати взаємних зусиль і вдаватися до компромісних кроків із метою налагодження продуктивного діалогу між ними, тобто такої комунікаційної взаємодії, яка сприяє розв’язанню важливих спільних проблем (на кшталт безпекових, економічних, екологічних тощо) на основі принципів толерантності, рівноправності, взаємоповаги, орієнтації на співробітництво, невтручання у внутрішні справи, збереження культурної багатоманітності світу. Лише в такий спосіб можливо досягти основної мети діалогу цивілізацій – взаєморозуміння в усіх істотних для сучасної життєдіяльності аспектах (насамперед у соціокультурному, аксіологічному (ціннісному), конфесійному, мовному й інших).
Завідувач відділу теорії та історії політичної науки ІПіЕНД імені І.Ф. Кураса НАН України член-кореспондент НАН України Микола Михальченко у своїй доповіді окреслив теоретико-методологічні проблеми наукового аналізу діалогу цивілізацій. Учений наголосив на необхідності розмежування міждержавних і міжцивілізаційних конфліктів. Крім того, за його словами, на даному етапі історичного розвитку наша країна суттєво просунулася в напрямі подолання внутрішньої цивілізаційної розколотості й «дрейфує з євразійської у європейську цивілізацію». Про це свідчать, зокрема, результати останніх репрезентативних соціологічних опитувань, за якими євроінтеграційний курс нашої держави підтримують близько 70% її громадян.
 На фото – турецькі гості конференції (зліва направо):завідувач кафедри політололгії і державного управління Університету імені Сулеймана Шаха (Стамбул) доктор наук Х. Ільхан і професор факультету правознавства і філософії Університету «Фатіх» (Стамбул) доктор наук Н. Октем
|
Проблеми соціальної та політичної довіри порушила у своєму виступі завідувач кафедри політології і державного управління Університету імені Сулеймана Шаха (м. Стамбул, Туреччина) доктор наук Хабібе Ільхан. Дослідниця розглянула історичні відмінності та подібність між Україною та Туреччиною, а також зауважила, що нині спостерігається початок саме політичного діалогу між нашими двома країнами, яких, як вона висловилася, єднають їхні спільні мирні погляди. Наостанок Х. Ільхан додала, що соціальна й політична довіра є неодмінною засадою існування цивілізації.
Професор факультету правознавства і філософії Університету «Фатіх» доктор наук (м. Стамбул, Туреччина) Ніязі Октем своєю доповіддю привернув увагу присутніх до важливості міжконфесійного й міжкультурного діалогу. Як підкреслив зарубіжний гість, релігійні відмінності не мають перешкоджати налагодженню взаємодії між людьми та спільнотами: навпаки, вони повинні спонукати до взаємопізнання та досягнення взаєморозуміння.
 Заступник декана з наукової роботи факультету філософії і соціальних наук Білоруського державного університету (м. Мінськ, Республіка Білорусь) кандидат філософських наук, доцент А. Легчилін |
З доповіддю «Діалог цивілізацій у контексті глобалізації» виступив заступник декана з наукової роботи факультету філософії і соціальних наук Білоруського державного університету (м. Мінськ, Республіка Білорусь) кандидат філософських наук, доцент Анатолій Легчилін. Учений окреслив проблеми національного розвитку своєї країни та причини їх виникнення. Він розглянув серед іншого питання економічного розмежування, проблеми в освітній сфері, тенденції культурного відчуження молоді, наявність гендерного дисбалансу тощо.
 Доповідь доцента факультету ортодоксальної теології і соціології релігії Бухарестського університету (м. Бухарест, Румунія) кандидата наук Л. Танасе |
Доцент факультету ортодоксальної теології і соціології релігії Бухарестського університету (м. Бухарест, Румунія) кандидат наук Лаурентіу Танасе розповів про те, наскільки сучасні релігії об’єднують (або, навпаки, роз’єднуюють) суспільства, зупинився на питаннях домінантності релігій, на особливостях еволюції сучасних суспільств і змінах у суспільній свідомості. Дослідник наголосив на необхідності всебічного аналізу викликів, що постали перед Європейським Союзом у зв’язку з новою хвилею міграції із Близького Сходу через війну в Сирії.
 Міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр., Надзвичайний та Повноважний Посол України В. Огризко |
Неабиякий інтерес наукового зібрання викликали й виступи інших доповідачів – передусім міністра закордонних справ України у 2007–2009 рр., Надзвичайного та Повноважного Посла України, експерта Центру вивчення Росії, громадського й політичного діяча Володимира Огризка (про сучасні виклики західному демократичному світові), директора Інституту державної служби та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України доктора політичних наук, професора Сергія Телешуна (про український погляд на загрози світовому порядкові, терористичні загрози, а також діалог як шлях до порозуміння), професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора історичних наук Володимира Сергійчука (щодо історії української державності, в тому числі за новітньої доби), Надзвичайного та Повноважного Посла України, письменника, доктора медичних наук Юрія Щербака (про цивілізаційний вибір України), голови Всеукраїнської громадської організації «Спілка офіцерів України» генерала-лейтенанта Олександра Скіпальського (з питань безпекової політики нашої держави й відродження Збройних Сил України), доцента Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, секретаря Національної Спілки журналістів України кандидата політичних наук Віктора Набруска (про український медіа-простір в умовах трансформації суспільних відносин), завідувача відділу соціально-політичної історії ІПіЕНД імені І.Ф. Кураса НАН України доктора політичних наук, професора Марії Кармазіної (щодо особливої ролі Туреччини й України за нинішніх умов цивілізаційного розвитку), головного наукового співробітника Інституту всесвітньої історії НАН України доктора історичних наук, професора Василя Ткаченка (про сучасні проблеми розвитку вітчизняної науки та завдання, що постали перед українськими суспільствознавцями), завідувача кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка доктора філософських наук, професора Миколи Козловця (щодо ідентичності в ситуації сучасного діалогу культур і цивілізацій), завідувача сектору реєстрації статутів та статистичного обліку релігійних організацій Міністерства культури України кандидата філософських наук Івана Папаяні (про сучасний стан державних етноконфесійних відносин і необхідність внесення змін до концепції взаємодії між релігійними організаціями та державою в контексті сучасних трансформаційних процесів) та провідного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки ІПіЕНД імені І.Ф. Кураса НАН України доктора філософських наук Олексія Шевченка (щодо проблеми національної ідентичності й об’єктивні передумови цивілізаційної ідентифікації).
 Директор Інституту державної служби та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України доктор політичних наук, професор С. Телешун (на фото – крайній праворуч) |
 Надзвичайний та Повноважний Посол України, письменник, доктор медичних наук Ю. Щербак |
У рамках конференції відбулася також презентація нового наукового видання учених ІПіЕНД імені І.Ф. Кураса НАН України – монографії Ярослава Калакури, Олега Рафальського та Михайла Юрія «Українська культура: цивілізаційний вимір».
За інформацією Секції суспільних наук НАН України