До 25-річчя незалежності України.
Чверть століття — це короткий проміжок часу, навіть для людини. Для держави ж це тільки перший крок, який вона здійснює до свого майбутнього. Що ж зроблено в цей час у державі вперше, що визначено в якості подальших кроків, які хибні відхилення допущені в напрямах розвитку, як оцінено потенціал розвитку населенням своєї держави та світовою спільнотою, які умови життєдіяльності населення в Україні, які інновації відбулись і які попереду, яка стратегія розвитку — ці та інші питання стоять перед кожним, хто живе в Україні, хто знає її минуле, хто думає, вболіває й ініціативно працює на її майбутні звершення.
Кожний із нас, хто проживає в Україні, або працює в її інтересах за кордоном, оцінює зроблене для держави. Результати цього оцінювання появляються в різних формах і різних джерелах, на різних рівнях здійсненого. У цьому контексті зупинюсь на важливій ініціативі Національної академії наук України, яка реалізована через затвердження спеціальної державної програми — створення першого Національного Атласу України (НАУ).
Ще в 90-і роки нами було наголошено, що кожна незалежна держава має свій гімн, свій прапор і Національний атлас, що є важливим атрибутом державності. Становлення кожної держави пов’язано не тільки з визнанням міжнародною спільнотою, але й з усвідомленням народами держави своєї ідентичності, потенціалу розвитку й умов життєдіяльності та історичного шляху розвитку.
Саме в НАУ, на 875 картах, текстах, графіках і світлинах, відображено тернистий історичний шлях розвитку України, ресурс її розвитку, особливості населення та умов його проживання.
Національний атлас став не лише першим атласом нової України. З його виданням у паперовому й електронному форматі було створено сучасну інформаційну систему про нову державу, що з’явилась у світовому просторі. Відповідно, за оцінками вітчизняних та іноземних експертів, НАУ на сьогодні можна вважати фундаментом для розбудови національної інфраструктури геопросторових даних, спрямованої на підтримання управлінських рішень у всіх сферах суспільної діяльності. На важливості інформації, представленої в НАУ не тільки для населення України, але і для потенційних іноземних інвесторів, наголошував голова редакційної колегії Атласу, Президент Національної академії наук України академік Б.Є. Патон, під час численних презентацій НАУ — зокрема і для послів держав, що представлені в Україні.
 |
Багатоаспектність важливої інформації, що підлягала усвідомленню й логічній візуалізації за концепцією, розробленою в інституті географії НАН України, зумовила залучення до роботи фахівців багатьох інститутів НАН України та вищих навчальних закладів. Їх було 375 — це автори, експерти, консультанти, рецензенти, перекладачі. Керування і спрямування їхньої діяльності здійснювала редакційна колегія. У ній, крім академіка НАН України Б.Є. Патона, велику роботу виконував заступник голови редакційної колегії академік НАН України А.П. Шпак.
Атлас, за спеціальним урядовим розпорядженням, був наданий усім центральним органам виконавчої влади, обласним, районним і міським радам, бібліотекам та вищим навчальним закладам.
Видання спеціального додатку, з перекладом текстів на англійську й російську мову, дало змогу презентувати його дипломатичним представництвам в Україні, а Президенти України дарують НАУ високопосадовцям, які відвідують нашу державу. Саме в ньому, кожен, хто цікавиться Україною, знайде інформацію не лише про ресурси держави, але й про можливості для інвестиційної діяльності та розгортання бізнесу в Україні. Саме в Атласі можна знайти відповідь на запитання, чому регіони, які мають схожі природні та економічні умови, здобувають різні результати у своєму розвитку. Під час аналізу деяких карт Атласу можна окреслити потенціал для реагування на гострі загрози і виклики, які постали перед державою. Отже, така інформаційна система мусить бути в персональному комп’ютері кожного управлінця.
Національний Атлас України здобув визнання в нашій державі (Державна премія в галузі науки й техніки, 2009) і за її межами. Видана в Угорщині, на основі деяких матеріалів НАУ, англомовна монографія «Україна на картах» стала візитівкою держави для громадян і управлінських структур ЄС. І це — лише один приклад фундаментальних робіт, проведених науковцями Національної академії наук України в останні 25 років, приклад унікальної розробки, здійсненої в інтересах нинішнього та майбутнього поколінь українців.
Головний редактор
Національного атласу України
Академік НАН України Л. Руденко