 Залишки людських поховань XVII-XVIII ст.ст. у розкопі на території Олевська |
У м. Олевськ, що на Житомирщині, працюють учені Житомирської експедиції Інституту археології НАН України. Науковці шукають залишки згадуваного в писемних джерелах Олевського замку.
Перші археологічні роботи на території Олевська належать до кінця ХІХ – початку ХХ ст. і пов’язані з виявленням окремих археологічних знахідок, дослідженням курганних насипів на краю міста й обстеженням давньоруського городища в урочищі Бабина гора на північно-східній околиці Олевська, проведеним Я.В. Яроцьким у 1903 р. Подальші розвідкові роботи виконувалися М.П. Кучерою в 1970-х рр. У результаті цих досліджень було зафіксовано декілька ділянок посаду давньоруського городища в урочищі Бабина гора.
З 2009 р. в межах міста та його околиць працює Житомирська археологічна експедиція Інституту археології НАН України, очолювана старшим науковим співробітником відділу давньоруської археології цього інституту кандидатом історичних наук Андрієм Вальдасовичем Петраускасом. За цей період проведено пошуково-розвідкові роботи, визначено поширеність культурних нашарувань у межах міста, розкопано курганний могильник на північно-східній околиці міста, а в кургані із кам’яним панцирем виявлено унікальне поховання, що датується ХІІІ ст. Зафіксовано також чотири ділянки посаду городища в урочищі Бабина гора, проведено розкопки на посаді й городищі, зроблено переріз оборонного валу та рову. Крім того, розпочато розкопки колодязя давньоруського часу. В результаті археологи Академії отримали важливий матеріал, що висвітлює питання виникнення і розвитку городища, життя й матеріальної культури його мешканців.
Одним із найменш вивчених питань історичної топографії міста є розташування Олевського замку, який згадується в писемних джерелах. Саме тому основну увагу в польовому сезоні 2016 р., розпочатому в березні, було зосереджено на пошуках замку, а також на проведенні розкопок на площі, відведеній під дзвіницю Свято-Миколаївської церкви. На відносно невеликій ділянці на території церковного подвір’я вчені-археологи дослідили 18 християнських поховань, які за способом поховання, конструкцією поховального спорудження й іншими ознаками можна датувати XVII-XVIII ст., тобто часом після зведення замку. В перевідкладеному культурному шарі було виявлено знахідки, що датуються періодом від давньоруської доби до пізнього середньовіччя. Це свідчить про заселеність центральної частини міста ще з давньоруського часу.
Основні роботи з пошуку залишків Олевського замку науковці зосередили в центральній частині міста – поблизу будівель суду та хлібозаводу, де, за спогадами місцевих краєзнавців, здавна розташовувався католицький костел. Вказану територію було обрано після ретельного вивчення картографічного матеріалу і даних аерофотозйомки середини ХХ ст. Саме тут розміщується мисоподібний виступ правого корінного берега р. Уборть, який відповідає топографічним вимогам для зведення на ньому городища й замку середньовічного часу. З аерофотознімка середини ХХ ст. видно, що в північно-східній його частині розташовується наповнена водою затока, яка до нашого часу висохла й заросла деревами. З південно-західного краю мис обмежується доволі стрімкими схилами заплави річки. Від корінного берега на знімку він відокремлений досить вузьким перешийком завдовжки кількадесят метрів.
Саме на цій ділянці археологи НАН України вирішили провести георадарну зйомку з метою виявлення залишків оборонних споруд середньовічного городища й замку. В результаті вчені зафіксували ознаки аномалії, яка за своїми показниками (глибиною залягання, конфігурацією перетину, шириною, протяжністю) відповідає ознакам оборонного рову.
На аерофотознімку середини ХХ ст. на місці вказаної аномалії зафіксовано западину з розмитими краями, яка з південного краю відокремлює мисподібний виступ від плато корінного правого берега річки.
В ході візуального обстеження горизонтальних і вертикальних відшарувань поверхні в північній частині мису з боку річки було виявлено залишки керамічних ранньогончарних посудин Х ст., давньоруського часу й пізньосередньовічного періоду. З метою уточнення культурно-хронологічної характеристики нашарувань у південній частині мису на території саду міського суду вчені заклали пошуковий шурф, у якому виявили численні археологічні знахідки, датовані в межах Х-ХVIII ст.ст.
Враховуючи результати археологічних досліджень, що засвідчують наявність у центральній частині міста матеріалів давньоруського та пізньосередньовічного часу, а також результати обстеження за допомогою георадару, науковці Академії припускають, що саме на цій території розташовувався Олевський замок, зведений на місці старого городища. На користь цієї гіпотези свідчить також близьке до зазначеної місцевості розташування Свято-Миколаївської церкви, яку не могли спорудити далеко від міського центру.
Наразі археологічні дослідження завершено. Продовжити розкопки в Олевську вчені планують уже наступного року.
За інформацією Інституту археології НАН України