10 листопада 2016 року в Інституті всесвітньої історії (ІВІ) НАН України відбулася міжнародна наукова конференція «Трансформація стратегічної стабільності та проблеми ядерної безпеки на початку ХХІ століття»
Участь у заході взяли вчені провідних вітчизняних наукових установ (ІВІ НАН України, Інституту історії України НАН України, Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова) та викладачі вищих навчальних закладів (Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, ПрАТ «Українсько-Польський вищий навчальний заклад «Центрально-Європейський університет»»), а також представники Генерального штабу Збройних сил України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України, дипломатичних представництв іноземних держав, зокрема, Республіки Польща, Республіки Білорусь, Азербайджанської Республіки та Гвінейської Республіки.
Відкриваючи конференцію, директор ІВІ НАН України доктор історичних наук, професор Андрій Кудряченко у своєму вступному слові відзначив актуальність обраної тематики й наголосив на важливості обміну думками між фахівцями з питань міжнародної ядерної безпеки, які представляють вітчизняну наукову школу та державні органи, безпосередньо відповідальні за практичне втілення теоретичних напрацювань наукової спільноти. Окрему подяку А. Кудряченко висловив представникам дипломатичного корпусу іноземних держав, зокрема, першому секретареві посольства Республіки Білорусь в Україні пану Герману Пузирному, другому секретареві посольства Республіка Польща в Україні пану Каролю Язовскі та віце-консулу Генерального Консульства Республіки Гвінея в Україні пану Діалло Ісса Садіо, які попри щільний графік знайшли час для участі в конференції.
 |
Начальник Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Леонід Голопатюк у своєму виступі окреслив виклики, які наразі є головними для національної та міжнародної безпеки, розповів про стан готовності Збройних сил України і їх еволюцію порівняно з 2014 роком, а також про можливі варіанти реакції на різні сценарії розвитку збройного конфлікту, які розробляються Генеральним штабом Збройних сил України.
Державний експерт Апарату Ради Національної безпеки і оборони України Олександр Лясковський поінформував присутніх про головні завдання Апарату, зокрема прогнозування перебігу подій у безпековій сфері, й зазначив, що наукові заходи з безпекової проблематики дають змогу розглянути актуальні проблеми комплексно та є майданчиками, покликаними посприяти поглибленню співпраці між різними фахівцями. На думку доповідача, надані вченими рекомендації неодмінно слід практично втілювати при ухваленні відповідних рішень державної ваги.
Головний науковий співробітник науково-дослідного управління воєнної політики та воєнної стратегії Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони імені Івана Черняховського доктор технічних наук, професор Віктор Бочарніков наголосив на фундаментальному характері питання безпеки і докладніше зупинився на описі й аналізі основних сучасних ризиків і загроз світовій безпеці.
Від імені представників дипломатичного корпусу іноземних держав на пленарному засіданні конференції виступив другий секретар Посольства Республіки Польща в Україні пан Кароль Язовскі, який підкреслив традиційність зв’язків України і Польщі, а також розповів про особливості польської стратегії забезпечення національної безпеки.
Віце-президент Громадської організації «Африканська рада в Україні», віце-консул Генерального Консульства Гвінейської Республіки в Україні пан Діалло Ісса Садіо у своїй доповіді зосередився на проблемах і перспективах формування системи регіональної безпеки в Субсахарській Африці.
Особливий інтерес присутніх і жваве обговорення викликав виступ директора військових програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, старшого наукового співробітника цього центру кандидата технічних наук Миколи Сунгуровського, який акцентував на різновидах застосування проти України «гібридних» засобів боротьби та стратегічних перевагах суб’єкта, який до таких заходів вдається. Дослідник підкреслив, що слабкі місця української національної безпеки цілеспрямовано створювалися зовнішнім агресором, подальші кроки якого мають на меті дестабілізувати сферу ядерної безпеки у світі. Все це, на думку М. Сунгуровського, слід враховувати при подальшому виробленні Україною власної стратегії дій.
Бурхливу дискусію спричинив виступ головного наукового співробітника ІВІ НАН України доктора історичних наук Олександра Потєхіна, який запропонував розширений аналіз нових викликів для міжнародної безпеки, пов’язаних із результатами останніх президентських виборів у США.
Провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України кандидат фізико-математичних наук Дмитро Бобер присвятив свою доповідь аналізу гібридних загроз національній безпеці України в ядерній сфері. Вчений окреслив ризики зволікання з активною диверсифікацією джерел постачання ядерного палива, яке використовується на вітчизняних атомних електростанціях, і наголосив, що значну загрозу національній безпеці становить те, що Україна досі не забезпечила свою енергетичну незалежність.
З доповіддю щодо перспектив можливої гонки озброєнь у Європі в контексті сучасних викликів для України виступила голова Одеського центру нерозповсюдження ядерної зброї, доцент Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Поліна Сіновець.
Головний науковий співробітник ІВІ НАН України доктор технічних наук Олександр Васильєв у своєму виступі акцентував на загрозах національній безпеці України, пов’язаних із незадовільним технічним станом вітчизняної ядерної енергетики, яка потребує сьогодні значних капіталовкладень із боку держави. Цій проблемі в нашій країні приділяється, на думку доповідача, недостатньо уваги.
Виступ провідного наукового співробітника ІВІ НАН України кандидата філософських наук, доцента Олександра Шморгуна було присвячено цивілізаційним витокам кризи глобальної системи міжнародної безпеки. Науковець розглянув сучасні виклики міжнародній безпеці на макрорівні та запропонував власне бачення шляхів їх мінімізації.
Загалом учасники конференції висловилися за проведення в подальшому подібних наукових заходів із цієї ж тематики – із залученням до них не лише представників експертного середовища, а й політиків та державних діячів.
За інформацією ІВІ НАН України