22 березня в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція з теми: «Наука та ЗМІ», організована вченими Національної академії наук України.
Під час заходу обговорювалися приклади порушення журналістської етики у висвітленні діяльності Академії та її окремих установ, а також проблеми взаємодії між наукою та мас-медіа.
Спікерами прес-конференції стали: директор Інституту молекулярної біології і генетики (ІМБГ) НАН України академік Ганна Єльська; директор Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України академік Олег Кришталь; член Ідентифікаційного комітету з питань науки, що обиратиме персональний склад Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, завідувач відділу астрофізики та елементарних частинок Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України член-кореспондент НАН України Валерій Гусинін; президент Гумбольдт-клубу України, заступник директора з наукової роботи Інституту математики НАН України доктор фізико-математичних наук Олександра Антонюк; заступник голови Ради молодих вчених НАН України, молодший науковий співробітник Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України кандидат фізико-математичних наук Юлія Безвершенко.
Першою слово взяла академік Г. Єльська. Звертаючись до присутніх, вона зауважила, що із задоволенням поспілкувалася б, радше, на власне наукову тематику, зокрема, щодо формування персоналізованої медицини в нашій державі та внесок ІМБГ НАН України у розвиток цієї галузі, про нові ДНК-тест-системи, біосенсорику, використання стовбурових клітин тощо. Проте змушена говорити про прикру ситуацію, що склалася внаслідок неправдивого, сфальсифікованого висвітлення тележурналістами різних питань господарської діяльності академічного інституту, які стосуються дослідницької роботи дуже опосередковано. Г. Єльська спростувала інформацію, подану кореспондентами телеканалу «1+1» у відеосюжеті від 12 березня 2017 року. Докладно з цими спростуваннями можна ознайомитися на сайті ІМБГ НАН України за посиланнями:
http://www.imbg.org.ua/docs/201703/201703_Sprostuvannya.pdf
http://www.imbg.org.ua/docs/201703/20170315_Vasetsky.pdf
На завершення академік Г. Єльська наголосила, що вчені не стали б організовувати цієї прес-конференції, якби йшлося лише про імідж одного науково-дослідного інституту. Однак під сумнів поставлено репутацію всієї Національної академії наук України та загалом національної наукової сфери. З огляду на це вчені Академії не могли залишити без уваги телесюжети, що вводять глядачів в оману. Г. Єльська висловила готовність науковців тісно співпрацювати з медіа-спільнотою (в тому числі й над вирішенням актуальних проблем наукової сфери) і закликала журналістів бути посередниками між ученими, з одного боку, та владою і суспільством – з іншого. Академік також підкреслила, що наука є одним із національних надбань, які ще залишаються у нашої держави, і не можна допустити руйнації цієї галузі.
За словами доктора фізико-математичних наук О. Антонюк, попри поширене переконання, далеко не всі найкращі вчені виїхали за кордон. Про це свідчить, наприклад, існування Гумбольдт-клубу України – громадської організації, членами якої є колишні стипендіати програм Фонду імені Александра фон Гумбольдта: усі ці дослідники свого часу працювали в Німеччині, проте повернулися на Батьківщину, аби продовжити тут наукову роботу, оскільки, прагнучи професійної самореалізації, вони, водночас уболівають за майбутнє України. Крім того, О. Антонюк зазначила, що на даному історичному етапі повноцінний розвиток економіки будь-якої країни світу можливий лише завдяки потужній інноваційній складовій, фундамент для якої й покликана закладати науково-технічна сфера (йдеться про так звану економіку, базовану на знаннях). Спікерка привернула увагу до того, що українська наука демонструє ефективність утричі вищу, ніж наукові сфери західних країн, адже досі має високі результати, незважаючи на те що хронічно недофінансовується з державного бюджету. Нині важливу роль у продукуванні нового наукового знання та його практичного використання для задоволення потреб країни має відігравати й суспільство, а не тільки наука, бізнес і держава. Саме тому необхідно створювати школу якісної наукової журналістики, яка наразі в Україні, практично, відсутня. Наостанок О. Антонюк наголосила, що наслідком обговорення проблем української науки не повинно стати нівелювання ролі вченого та його здобутків (інтелектуальний потенціал має цінуватися державою і суспільством, бо його втрата позначиться на житті всієї країни, а формування вчених – завжди тривала і коштовна справа). А це можливо лише при конструктивній взаємодії між ученими та журналістами.
Член-кореспондент НАН України В. Гусинін поінформував учасників прес-конференції про хід реформування національної наукової сфери, зокрема про особливості діяльності Ідентифікаційного комітету з питань науки, призначеного для подальшого обрання персонального складу Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. Проте, на думку В. Гусиніна, зміни в українській науці відбуваються дуже повільно. Не в останню чергу через те, що Уряд зволікає з імплементацією Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», нова редакція якого набрала чинності ще 1 січня 2016 року. І все ж учений висловив сподівання, що в поточному році процес реформування інтенсифікується і вдасться обрати членів Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.
Кандидат фізико-математичних наук Ю. Безвершенко розповіла про ініціативи молодих учених і загалом багатьох активних науковців Академії, зокрема про їхню участь у законотворчих процесах (написанні й доопрацюванні чинної нової редакції Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», а також роботу над змінами до вітчизняних податкового та митного кодексів), організації науково-популярних заходів (проекту «Дні науки», просвітницького порталу «Моя наука» тощо). При цьому небайдужі дослідники продовжують виконувати свої основні обов’язки – як співробітники установ Академії, – часто не будучи забезпеченими навіть необхідним мінімумом (житлом, гідною зарплатнею і відповідною матеріально-технічною базою). Проблеми науковців, за словами Ю. Безвершенко, не можна розв’язати на низовому рівні – це потребує розроблення та втілення спеціальної державної програми. Інакше приплив молодих кадрів у науку зменшуватиметься й надалі. Вчена підкреслила, що як свідомі громадяни науковці перебрали на себе взагалі-то не притаманну їм роль, здійснюючи експертне забезпечення суспільно важливих законодавчих змін і лобіюючи практичне впровадження цих змін. Проте без участі вчених зміни ризикують не відбутися. За таких умов, вважає Ю. Безвершенко, ЗМІ мали б здійснити інформаційне забезпечення ініціатив, із якими виступають українські науковці, щоб створити додатковий громадський тиск на владу та прискорити ефективне реформування національної наукової сфери і запобігти її занепаду й руйнуванню. Дослідниця запевнила, що вчені вже зараз готові до співпраці з мас-медіа та сподіваються на зацікавленість із боку останніх.
Підсумки основної частини прес-конференції підбив академік О. Кришталь. Він зробив акцент на тому, що одним із завдань мас-медіа має бути інформування громадськості про наукові досягнення, яким завдячує сучасна цивілізація і про які люди, на жаль, часто забувають. Академік також зазначив, що прикра загалом ситуація, що склалася, має й інший бік, бо потенційно може послугувати приводом для започаткування продуктивного діалогу щодо важливих речей.
Захід продовжився у форматі «запитання – відповідь»: було обговорено, зокрема, ініціативу зі створення Асоціації наукових журналістів України, проблеми налагодження постійної комунікації вчених (насамперед Національної академії наук України) із представниками медіа-спільноти, формування наукового світогляду громадян із наймолодшого віку, випуск науково-популярних видань, етику науковців.
Відеозапис прес-конференції доступний за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=P2QOk4GVdSU