29 березня 2017 року на засіданні Президії НАН України віце-президент НАН України академік С.І. Пирожков виголосив Національну доповідь «Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії».
У підготовці Національної доповіді взяли участь Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Інститут соціології НАН України, а також фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України.
За словами віце-президента НАН України академіка НАН України С.І. Пирожкова, вибір теми для Національної доповіді зумовлено 25-ю річницею незалежності України.
«Це – слушна нагода для осмислення того шляху, що ми вже пройшли. Настав час надати відповідь на питання, які вподобання та цінності сповідує сучасне українське суспільство та який образ майбутнього воно прагне сформувати для наступних поколінь?», - зауважив академік НАН України C.І. Пирожков.
У сучасному мінливому світі порушується усталений міжнародний порядок, стрімко розвиваються нові технології комунікації, локалізуються економічні та етнокультурні відносини в напрямі становлення цілісної планетарної цивілізації. За таких умов, кожна країна мусить зробити вибір власного шляху розвитку.
Світовий досвід показує, що найбільшого успіху досягають держави, які розвиваються в межах усвідомленого цивілізаційного проекту. Автори доповіді запропонували типологію, що складається з трьох глобальних цивілізаційних світів. Маємо християнський цивілізаційний світ, східний і, нарешті, мусульманський цивілізаційні світи.
Визначення цивілізаційної приналежності України наразі відбувається як вибір між найбільш обговорюваними моделями, а саме: (і) Україна є частиною євроатлантичної цивілізації, (іі) вона є самобутньою державою, (ііі) одна її частина належить до євроатлантичної цивілізації, а інша - до євразійської.
Оскільки Україна не перебуває в епіцентрі жодної цивілізації, вона не може повністю належати до будь-якої з них. Тому в державі ще не вирішена проблема подолання системної кризи цивілізаційної самоідентифікації. І хоча такий стан речей фіксується у багатьох країнах світу, в Україні він відчувається особливо гостро. Слід зауважити, що глибокі соціально-економічні і політичні трансформації, гібридна війна Російської Федерації на Донбасі та анексія автономної республіки Крим зумовлюють розколотість українського суспільства.
 виголошення Національної доповіді «Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії»
|
У більшості випадків надання народам спільних цивілізаційних рис відбувалися за рахунок примусу. Так відбувалося розширення просторів християнського та ісламського цивілізаційних світів у часи Середньовіччя. Примусовою також була спроба створення Радянської цивілізації в минулому столітті.
«У ХХІ столітті така примусовість є не тільки неприпустимою, а й неможливою. Цивілізаційні зміни в сучасних країнах повинні відбуватися на основі суспільного діалогу та консенсусу. І це повною мірою стосується України», - зазначив академік НАН України C.І. Пирожков.
Наразі готовність українців до інтеграції з ЄС навіть на рівні декларації не є однозначним. Хоча частка тих, хто ставиться до такої інтеграції позитивно постійно зростає. У 2016 році цей показник досяг рівня 48 відсотків. Разом із цим результати останніх досліджень Інституту соціології НАН України вказують на разючі відмінності уявлень громадян в Україні та ЄС про ті ресурси, які потрібні для соціального просування. Вагомість інтелекту у питаннях соціального становища та добробуту оцінюється українцями вдвічі меншою, ніж мешканцями країн Заходу. Замість інтелектуальних можливостей найбільш потужним ресурсом в Україні вважається вміння обходити закони, наявність впливових друзів та заможних родичів.
«Маємо виражену суперечність між декларативними цінностями та справжньою ціннісною орієнтацією, що породжує трагічні наслідки», - наголосив академік НАН України C.І. Пирожков.
У свою чергу, визначення європейського цивілізаційного вектора пріоритетом стратегічного розвитку надає можливість Україні розраховувати на потужну зовнішню підтримку у розв’язанні невідкладних проблем: формування у суспільстві атмосфери довіри, усунення нерівності громадян у стартових життєвих можливостях, посилення впливу населення на публічну політику.
Отже, цивілізаційний проект України – це проект демократичного, відкритого суспільства, що має на меті гідну самореалізацію людини. Це має бути не просто ідеологічним гаслом, а практикою.
 віце-президент НАН України академік НАН України С.І. Пирожков
|
Цивілізаційний проект України передбачає реформування не тільки виробництва і засобів розподілу благ, але й механізмів суспільного життя.
Виходячи з цих загальних положень, реформаторська діяльність має бути спрямована: в галузі політики – на розвиток і зміцнення засад парламентської демократії; в галузі економіки – на боротьбу з бідністю; в галузі духовної культури – поєднувати опору на традиції з новаторськими досягненнями в усіх сферах життєдіяльності людини.
«Вирішити проблему в повному обсязі, як це запропоновано в Національній доповіді, можливо лише тоді, коли буде консолідовано суспільство. Без цього в нас нічого не вийде. Тому перший крок ми маємо зробити на об’єднання нашого суспільства. А от як це зробити – це завдання влади та науки. Хочу Вас поінформувати, що наступна доповідь установ Секції суспільних і гуманітарних наук буде присвячено саме темі консолідації українського суспільства», - підсумував академік НАН України C.І. Пирожков.
Фото: Прес-служба НАН України