Всеукраїнський фестиваль науки вже встиг стати традиційним національним травневим науково-популярним святом – одним із наймасштабніших проектів в Україні. Про історію науково-фестивального руху у світі, завдання й цьогорічну програму Всеукраїнського фестивалю науки розповів в ефірі чергового випуску програми «Резонансна тема» радіостанції «Голос Києва» віце-президент Національної академії наук України, директор Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академік Анатолій Глібович Загородній.
Гість передачі зауважив, що історія подібних фестивалів у світі бере початок з Великої Британії: близько 175 років тому Британська асоціація наукових досліджень вперше запросила представників зацікавленої громадськості на своє засідання, під час якого за звичаєм обговорювалися останні досягнення науки. Така практика швидко набула популярності, і фестивальний рух покрокував планетою далі. Нині фестивалі науки проводяться багатьма країнами, найактивнішими серед яких є, крім самої Великої Британії, Франція, Італія, Австрія, Китай. Не залишається осторонь і Україна: 2007 року Національна академія наук виступила з ініціативою щодо започаткування аналогічного національного фестивалю, а вже наступного, 2008 року він набув всеукраїнського статусу, закріпленого Указом Президента України (№444 від 16 травня 2008 року: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/444/2008). «Життя нині у всіх напружене і складне. Люди часом не мають можливості докладно познайомитися з тим, що ж відбувається в сучасній науці. Вони послуговуються останніми її досягненнями, але навіть не замислюються над тим, що це – результат копіткої праці дослідників, інженерів, технологів», – зазначив академік А.Г. Загородній і додав, що, зважаючи на такий стан справ, першочерговою і головною метою Фестивалю науки є популяризація сучасних наукових знань і наукового світогляду в українському суспільстві: «Ми прагнемо поінформувати якнайширші верстви населення про досягнення нашої науки, продемонструвати її роль та значення для життя суспільства, а також привернути увагу молодих людей, заохотити їх займатися науковими дослідженнями». Організатори також сподіваються, що проведення Фестивалю сприятиме підвищенню престижу наукової діяльності в нашій країні.
В рамках Фестивалю установи Національної академії наук і національних галузевих академій наук України представляють результати не лише фундаментальних, а й прикладних досліджень – численні інноваційні розробки й технології для потреб різних галузей вітчизняної економіки. Демонстрація новітніх прикладних досягнень має як ознайомчу, просвітницьку мету, так і цілком конкретну практично спрямовану: вчені звертають увагу представників бізнес-кіл на готові до впровадження на виробництвах перспективні розробки, що можуть дати (а чимало з них – уже дають) значний економічний ефект.
Загалом формат Фестивалю дуже цікавий: його цьогорічною програмою передбачено різноманітні заходи – відкриті науково-популярні лекції провідних учених, виставки, круглі столи, дискусії, відвідання дослідницьких лабораторій, де можна на власні очі побачити, чим і в який спосіб займаються науковці. «Дуже важливо, що в заходах Фестивалю активну участь бере молодь – учні Малої академії наук України, студенти, аспіранти, молоді вчені, які також повною мірою усвідомлюють необхідність популяризації науки», – підкреслив гість радіостудії. З року в рік організаторів та учасників Фестивалю неабияк надихає те, що проект отримує в цілому позитивні відгуки – особливою підтримкою та схваленням він незмінно користується у шкільної аудиторії – учнів та вчителів, оскільки значна частина подій його програми відбувається саме в середніх загальноосвітніх навчальних закладах.
А.Г. Загородній також поінформував, що 25 травня 2017 року в столиці відбудеться виставка «Зроблено в Києві», в межах якої свої ефективні науково-технічні розробки представлять і академічні установи. Як зауважив учений, нині діє Угода про співпрацю між Національною академією наук України та Київською міською державною адміністрацією, відповідної до якої науковці виконують низку проектів для потреб міста й містян. Зокрема, дослідники Академії на основі аерокосмічних знімків вивчали зсувні процеси у столиці: за результатами проведених робіт до міської влади подано експертні висновки та пропозиції з поліпшення ситуації в цій сфері. Київські клініки вже давно й активно користуються унікальною оригінальною технологією електричного зварювання м’яких живих тканин і відповідним обладнанням: розробки, створені за цим напрямом науковцями Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України, постійно розширюють сферу свого застосування, знаходячи його, наприклад, у хірургії, онкології, гінекології, офтальмології тощо. Ще одна розробка цього ж інституту – технологія безстикового зварювання залізничних рейок – важлива як на рівні столиці, так і в загальнонаціональному масштабі, оскільки дає потягам змогу пересуватися колією з вищою швидкістю до 150 км/год: довжина такого залізничного полотна (його ще називають «оксамитовим шляхом»), прокладеного територією нашої держави, нині сягає вже 5 тис. км. До надзвичайно важливих наукових результатів, що мають практичну користь передусім для великого міста, належать спеціальні клеї, призначені для герметизації конструкцій тунелів метрополітену шляхом швидкого усування їхніх дефектів, наприклад тріщин. Загальнонаціональне значення мають і роботи, в яких беруть участь науковці Академії і які спрямовані на подовження терміну експлуатації енергоблоків атомних електростанцій, що вже переважно вичерпали свій ресурс. Дослідники, випробувавши механічні властивості зразків-свідків корпусів цих енергоблоків, дійшли висновку про безпечність подальшої експлуатації останніх. У підсумку це щороку заощаджує Україні кілька мільярдів доларів США, які в іншому разі довелося б витратити на будівництво нових потужностей. Біологи Академії постійно працюють над новими високопродуктивними сортами сільськогосподарських культур, у першу чергу, озимої пшениці. Нині майже на третині посівних площ України зростають культури селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, максимально пристосовані саме до наших кліматичних умов.
Ці, а також багато інших розробок представлено на Фестивалі науки.
Як поінформував академік А.Г. Загородній, після урочистого відкриття заходу в Києві – в будівлі вже згадуваного Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України – учасники Фестивалю традиційно мали змогу послухати лекції двох провідників учених – вітчизняного й зарубіжного. Заступник директора Радіоастрономічного інституту НАН України академік Олександр Олександрович Коноваленко прочитав лекцію «Сучасний Всесвіт очима низькочастотної радіоастрономії в Україні», присвячену дослідженню космічного електромагнітного випромінювання, а запрошений учений – професор Університету міста Пуатьє Абдерраззак Ель Альбані – виступив із теми: «Нова глава історії старого життя 2 мільярди років тому», в якій виклав деякі нові цікаві результати, що стосуються проблем виникнення життя на Землі, а саме – появи й еволюції багатоклітинних організмів.
А.Г. Загородній нагадав і про інші цікаві науково-популяризаційні ініціативи, до яких долучаються вчені НАН України, – зокрема, про проект академічної наукової молоді «Дні науки» та громадський проект із проведення інтерактивних експериментів просто неба «Наукові пікніки», – а також розповів про підтримку молодих учених в Академії, наголосивши: «Ми чудово усвідомлюємо, що саме молоді науковці – це майбутнє нашої науки і перед ними мають бути відчинені всі двері».
ПРОСЛУХАТИ АУДІОЗАПИС РАДІОПЕРЕДАЧІ