9–10 червня 2017 року в Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії (ІБОНХ) НАН України тривав міжнародний симпозіум «Механізми гормональної та стрес-регуляції метаболізму клітин рослин».
Захід було присвячений розгляду досягнень і перспективі подальшого розвитку співпраці установ НАН України з установами Академії наук Чеської Республіки й Національного центру наукових досліджень Франції (Centre National de la Recherche Scientifique).
Симпозіум відкрився вступним словом директора ІБОНХ НАН України члена-кореспондента НАН України А.І. Вовка.
Модератором засідань був доктор біологічних наук, професор В.С. Кравець.
Участь у роботі симпозіуму взяли співробітники наукових установ НАН України, установ МОН України й інших вітчизняних державних відомств, а також зарубіжні дослідники, зокрема Ян Мартінец (Jan Martinec) із Лабораторії сигнальних систем Інституту експериментальної ботаніки (м. Прага, Чеська Республіка), Ленка Буркетова (Lenka Burketova) з Лабораторії патофізіології рослин цього ж інституту, Ерік Рюеллан (Eric Ruelland) із Інституту проблем екології та наук про навколишнє середовище Університету «Париж Східний Кретей» (м. Париж, Франція), Жан-Люк Какас (Jean Luc Cacas) із відділу фізіології рослин Інституту Жана-П’єра Бурґена (м. Версаль, Франція), Анн Ґіварш (Anne Guivarch) із відділу взаємодії «рослина – середовище» Університету П’єра та Марії Кюрі (м. Париж, Франція).
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Актуальність розглянутої тематики обумовлена тим, що метаболізм клітин перебуває у тісній координації зі вмістом ендогенних фітогормонів, які не лише беруть участь у реалізації програми росту та розвитку організмів, а й виступають як вторинні посередники у передачі сигналів, спрямованих на адаптацію до змін стану навколишнього середовища. Нині залишаються нез’ясованими ще чимало аспектів функціонування цих регуляторних систем клітин на молекулярному рівні, а також їхня взаємодія з іншими сигнальними системами й компонентами живих клітин. Тому доповіді учасників зібрання стосувалися, серед іншого, й аналізу сучасних досліджень ролі процесів внутрішньоклітинної сигналізації в регуляції інтенсивності й спрямованості метаболічних потоків клітин рослинного та тваринного походження.
Крім того, сьогодні неможливо знайти галузь клітинної біології, в якій не беруть участі ліпіди. Як важливі компоненти мембран вони забезпечують не лише формування внутрішньоклітинних структур, а й модулюють активність інкорпорованих у мембрани білків, контролюючи інтенсивність метаболізму клітини. Ліпідна сигналізація також є ключовим компонентом мережі сигнальних систем клітини та тісно пов’язана з регуляцією процесів росту і розвитку й адаптації клітин до дії несприятливих чинників середовища. Кілька ключових відмінностей внутрішньоклітинної сигналізації систем рослинного і тваринного походження стали очевидними лише останніми роками. Зокрема, організація фосфоліпази С та участь у сигнальних системах інозитолфосфатів різняться в клітинах різного рівня організації.
Загалом симпозіум посприяв поглибленню уявлень щодо ключової ролі ліпідних і білкових сигнальних систем у регуляції метаболізму живих систем, передусім у регуляції клітинної відповіді на дію гормонів і стресових чинників.
Насамкінець учасники симпозіуму обговорили питання подальшого розвитку співпраці в рамках зазначених проектів і доцільність участі в інших міжнародних та національних дослідницьких проектах.
За інформацією ІБОНХ НАН України