У Варшавському національному археологічному музеї експонують виставку «Врятовані скарби підземного Львова», яку презентував Науково-дослідний центр (НДЦ) «Рятівна археологічна служба» («РАС») Інституту археології НАН України. Виставка, організована НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України, Варшавським національним археологічним музеєм і Археологічним музеєм Кракова проходить під патронатом Посольства України в Республіці Польща.
17 травня 2017 року у Варшавському національному археологічному музеї відкрилася виставка «Врятовані скарби підземного Львова», основна мета якої – показати щоденне життя львів’ян таким, яким воно було в різні історичні епохи. В експозиції представлено речі, які щодня використовувалися мешканцями міста й були для них важливими, – глечики, сковорідки, горнятка, прикраси, дитячі свищики, люльки, монети тощо. Знахідки походять із розкопок, проведених фахівцями НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України у центральній частині Львова впродовж останніх 15 років. Варшава стала вже четвертим польським містом, у якому презентували проект «Врятовані скарби підземного Львова». Раніше можливість оглянути експозицію мали у Кракові, Любліні та Вроцлаві.
![](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/Waszawa_expo_2017_2.jpg) |
![](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/Waszawa_expo_2017_3.jpg) |
Під час відкриття виставки у Варшаві Надзвичайний та Повноважний Посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця зазначив, що виставка чудово слугує просуванню Львова як європейського міста і висловив сподівання, що серед її відвідувачів знайдеться багато охочих на власні очі побачити сучасний Львів.
За словами кураторки виставки Наталки Войцещук, саме у простоті представлених артефактів полягає їхня неповторність і навіть певна сакральність, адже вони якнайкраще передають багатовікову історію міста.
Виставка пропонує помандрувати крізь віки (від часів іще до заснування княжого міста й дотепер) і дає змогу на мить торкнутися минувшини – побачити, як багато століть тому люди жили, чим користувались у побуті та як розважалися. Найдавніші з представлених знахідок належать до слов’янської доби (VІІ–ІХ ст.ст.), найбільш пізні – датуються зламом ХІХ та ХХ ст.ст.
Основу виставки складають 30 банерів і 500 артефактів. Експоновані знахідки поділено на 20 тематичних груп, у кожній із яких акцентовано на певній категорії речей. Це, зокрема, гутний і фабричний скляний посуд, місцеві й імпортні люльки, керамічні горщики та глеки різних розмірів, сковорідки і друшляки, миски, кубки й кухлі тощо.
![](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/Waszawa_expo_2017_6.jpg) |
![](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/Waszawa_expo_2017_7.jpg) |
Окремо представлено унікальні речі: кахлю XV–XVI ст.ст. із трьома гербами, тацу (тацю) XV–XVI ст.ст. із двома клеймами, виконану на качиному яйці копію найстарішої в Україні писанки XV–XVI ст.ст., бронзову фігурку XIV ст. у вигляді блазня в готичному вбранні та два скарби. Один із них, знайдений у дерев’яному водозбірнику XV ст., складався з предметів християнського культу ХІІ–XV ст.ст. Інший скарб містив 103 розмінні монети, з них – 9 срібних корон Австро-Угорської імперії часів правління Франца Йосифа І, а також два ґудзики, на одному з яких викарбовано герб Львова. Археологічний контекст виявлення цього скарбу свідчить про те, що він, найімовірніше, був захований перед першим захопленням міста російськими військами у вересні 1914 року.
![](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/Waszawa_expo_2017_8.jpg) |
Крім артефактів, на виставці також представлено репродукції давніх планів Львова, найстаріший з яких виконано 1635 року, старі панорамні краєвиди Львова XVII–ХІХ ст.ст., фотографії з місць розкопок фотохудожників Віталія Грабаря й Романа Шишака, а також картини відомих митців – Оксани Андрущенко, Тараса Беняха, Володимира Богуславського, Галини Дудар і Лесі Квик.
Експозиція у Варшаві працюватиме до кінця серпня поточного року.
Директор НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук сподівається, що незабаром виставку вдасться презентувати і в Україні.
За інформацією НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України
Фото: НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України
та Посольство України у Республіці Польща