Президія Національної академії наук України, Відділення загальної біології НАН України з глибокою скорботою сповіщають, що 20 червня 2017 року на 83-му році зупинилося серце визначного ученого – міколога, ботаніка, Заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, члена-кореспондента НАН України Ірини Олександрівни Дудки.
Ірина Олександрівна народилася 4 грудня 1934 р. у Харкові в сім’ї науковців. У 1957 р. закінчила біологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, після чого спочатку працювала на кафедрі нижчих рослин Навчально-наукового центру «Інститут біології» Київського державного університету, потім у відділі фізіології грибів Інституту мікробіології та вірусології імені Д.К. Заболотного. У 1959 р. вона поступила до аспірантури Інституту ботаніки АН України. У 1962 р. І.О. Дудка захистила кандидатську, а в 1978 р. – докторську дисертацію. З 1974 р. і дотепер очолювала відділ мікології в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. У 1986 р. їй присвоєно звання професора, а в 2009 р. обрано членом-кореспондентом НАН України по Відділенню загальної біології НАН України.
І.О. Дудка є всесвітньо відомим ученим у галузі мікології та ботаніки. Її основні наукові інтереси пов’язані з дослідженням видового й таксономічного різноманіття грибів і грибоподібних організмів, їх екології, зокрема, гідромікології, мікогеографії, консортивних зв’язків грибів з асоційованими рослинами. В останнє десятиліття Ірина Олександрівна приділяла велику увагу моніторингу динаміки мікобіоти у фітоценозах об’єктів природно-заповідного фонду України. У сфері прикладної мікології вчена зробила значний внесок у розробку наукових основ промислового грибівництва.
Результати диверсикологічних досліджень І.О. Дудки знайшли відображення в багатотомних працях «Визначник грибів України», «Флора грибов Украины», а також у номенклатурно-таксономічному списку «Fungi of Ukraine. A Preliminary Checklist», де представлений сучасний стан видового різноманіття, екології, біології та поширення в Україні грибів і грибоподібних організмів із різних таксонів. Особисто нею опрацьовані для цих видань фітофторові, пероноспорові, анаморфні гриби, які є небезпечними патогенами рослин. За 5-томний «Визначник грибів України» І.О. Дудка в складі авторського колективу цього видання отримала Державну премію УРСР в галузі науки і техніки.
І.О. Дудка першою в колишньому СРСР започаткувала дослідження еколого-систематичної групи водних грибів і стала визнаним фундатором гідромікології – нового напряму науки про гриби. Вона теоретично обґрунтувала й експериментально визначила місце та значення грибів у структурно-функціональній організації водойм і водотоків, сформулювала уявлення про їх гетеротопність, установила закономірності еволюції водних гіфоміцетів із числа епіфільних і грунтових анаморфних грибів шляхом виникнення проталаксів у екзосоматичних органах – конідіях. У 1981 р. за цикл наукових робіт їй присуджено премію ім. М.Г. Холодного АН України.
Для промислового грибівництва України за безпосередньої участі І.О. Дудки одержані й запатентовані високопродуктивні вітчизняні штами шампіньйона двоспорового та гливи звичайної, розроблені оригінальні безвідходні технології глибинного та поверхневого культивування їстівних грибів на відходах сільського й лісового господарства та харчової і переробної промисловості. На основі цих штамів і технологій на державних та приватних підприємствах України налагоджено вітчизняне виробництво екологічно чистих харчових продуктів – грибів, збалансованих за вмістом амінокислот, вітамінів, мікроелементів. У 1990 р. за технологію глибинного культивування цінного їстівного й лікарського гриба гливи звичайної, а у 2005 р. за технології поверхневого вирощування цінних їстівних грибів на відходах сільського та лісового господарства І.О. Дудка в складі авторського колективу отримала ще дві Державні премії України в галузі науки і техніки.
І.О. Дудка є автором понад 550 наукових публікацій, у т.ч. 31 монографії та низки інших книжкових видань.
Багато уваги вона приділяла підготовці наукових кадрів. Під її керівництвом підготовлено та захищено дві докторські та 23 кандидатських дисертації.
Ірина Олександрівна на громадських засадах працювала в багатьох представницьких, професійних і громадських об’єднаннях: член-фундатор Європейської мікологічної асоціації, президент XIV Конгресу європейських мікологів, голова Київського міського осередку Всеукраїнської екологічної ліги, член редколегії журналів «Український ботанічний журнал» (Київ), «Микология и фитопатология» (С.‑Петербург, Росія), «Екологічний вісник» (Київ), тривалий час була віце‑президентом Українського ботанічного товариства.
За визначну наукову діяльність та активну громадську позицію члена-кореспондента НАН України І.О. Дудку відзначено високими державними нагородами – орденом Трудового Червоного Прапора (1981) та орденом «за заслуги» III ступеня. В 2005 р. їй присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».