7 липня 2017 року відбулося спільне засідання Воєнно-наукової ради Збройних сил України та Національної академії наук України. Гасло заходу: «Наука обороні – оборона науці».
Зібрання проводилося з метою підготовки обґрунтованих і узгоджених пропозицій щодо практичної реалізації у Збройних Силах України та підприємствах вітчизняного оборонно-промислового комплексу академічних наукових здобутків, отриманих за результатами виконання цільової програми НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави».
![](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/MO_NAN_meeting_07_07_2017_2.jpg) |
![](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/MO_NAN_meeting_07_07_2017_3.jpg) |
Участь у засіданні взяли члени Науково-військової ради Збройних Сил України та члени Президії НАН України, керівники наукових установ Академії та керівники проектів програми, представники Державного концерну «Укроборонпром», директори Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки, Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики, Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України, начальники наукових установ Збройних Сил України та їхні заступники з наукової роботи, вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів.
![](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/MO_NAN_meeting_07_07_2017_4.jpg) |
Зі вступним словом «Загрози воєнній безпеці України та завдання воєнної науки щодо їх нейтралізації» звернувся до присутніх Начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України – Голова Воєнно-наукової ради Збройних Сил України генерал армії України Віктор Муженко. Він, зокрема, зазначив, що Збройні Сили України готові до прямого діалогу з науковцями та промисловцями заради максимального прискорення програм модернізації наявної та взяття на озброєння нової техніки. В. Муженко висловив сподівання на те, що постійна тристороння комунікація дасть змогу усунути більшість бюрократичних перепон у реалізації перспективних проектів переозброєння українського війська. Збройні Сили України, за словами їхнього Головнокомандувача, вже довели спроможність адекватно реагувати на загрози, що постають перед нашою державою, проте у своїй переважній більшості вони оснащені застарілим озброєнням і військовою технікою та потребують впровадження новітніх технологій – технологій ХХІ століття, які уможливили б нівелювання переваг супротивника й були спрямовані не на наздоганяння, а на випередження, в тому числі й за рахунок підвищення рівня динамічності й маневреності армії, скорочення відстані між військами й органами управління. Модернізація армії покликана закласти базис для організації таких військових підрозділів, які характеризувалися б мобільністю, живучістю, автономністю й вогневою могутністю. На думку В. Муженка, зусилля слід зосередити на розвитку засобів ураження, високоточної зброї, роботизованих та інформаційних систем. А для цього потрібні нові яскраві ідеї та застосування нетрадиційних, асиметричних засобів боротьби. Збройні Сили України потребують новітніх наукових розробок, за кількома головними напрямами – такими, як: захист військ, військової техніки й інфраструктури; нові засоби ураження живої сили, військових об’єктів та об’єктів інфраструктури; управління військами, силами, збройними засобами; інформаційні технології і технології кібернетичного захисту; засоби розвідки, що працюють в режимі реального часу; поліпшення експлуатаційних характеристик і відновлення озброєння та військової техніки; забезпечення дій і особового складу в штатних та екстремальних умовах. «Зневажливе ставлення до нових ідей та нестандартних підходів неприпустиме, оскільки обертається втраченими життями. <...> Яким би сильним не був супротивник, якими досконалими не здавалися б його сили та засоби збройної боротьби, форми і способи їх застосування, в нього завжди знайдуться вразливі місця і тому існує можливість адекватної протидії. У цьому генеральний штаб розраховує на допомогу Національної академії наук України. Успіх вирішення завдань обороноздатності країни залежить виключно від наших спільних дій», – підсумував Генерал армії України В. Муженко.
![](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/MO_NAN_meeting_07_07_2017_5.jpg) |
З доповіддю «Здобутки НАН України, отримані за результатами виконання цільової науково-технічної програми НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави»» виступив перший віце-президент НАН України академік Володимир Горбулін. Він наголосив, що Національна академія наук України ніколи не стояла осторонь вирішення науково-технічних питань розвитку озброєння і військової техніки. У 2014 році у зв’язку з подіями в Криму й на Сході України Академія провела інвентаризацію своїх робіт, які її установи могли б виконувати для створення технологій подвійного призначення в інтересах оборонно-промислового комплексу України. На жаль, відповідні пропозиції Академії, направлені Президентові України й Урядові, не були враховані у державному оборонному замовленні. З огляду на це, Академія із власної ініціативи та за рахунок скорочення фінансування інших своїх конкурсних програм започаткувала й розпочала у 2015 році виконання цільової науково-технічної програми НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави». Згідно з основними принципами, що були закладені Академією, щорічно оголошується конкурс проектів цієї програми за пріоритетними напрямами, які на кожний рік визначаються Міністерством оборони України, Державним концерном «Укроборонпром» і Державним космічним агентством України. Зовнішню експертизу поданих на конкурс проектів програми здійснює Центральний науково-дослідний інститут озброєння і військової техніки Збройних Сил України, Секція прикладних проблем при Президії НАН України і ДК «Укроборонпром». Підсумки конкурсу підбиває Координаційна рада програми, до складу якої, крім представників Академії, входять також представники Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства оборони, ДК «Укроборонпром», Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України тощо. Академік В. Горбулін зазначив, що кількість проектів, які щорічно подаються на конкурс, значно перевищує фінансові можливості бюджету програми, тому Координаційна рада програми змушена відбирати в середньому один проект із 3–4 поданих на конкурс. На даний момент програма налічує загалом 64 проекти, з яких 26 виконувалися протягом 2015–2016 рр. і вже завершені. Ще 16 проектів було розпочато 2016 року, а завершити їх планується в поточному році. Виконання нових 22 проектів розпочато в 2017 році, термін їх виконання становить 1–2 роки. Анотовані звіти про вже завершені роботи Академія надає Раді національної безпеки і оборони України, Міністерству оборони України, Генеральному штабові Збройних Сил України, Центральному науково-дослідному інституту озброєння і військової техніки Збройних Сил України, ДК «Укроборонпром». За словами вченого, саме після ознайомлення з цими звітами Генеральний штаб Збройних Сил України виявив зацікавленість у результатах цих робіт та ініціював проведення спільного засідання Воєнно-наукової ради Збройних Сил України та Національної академії наук України.
Академік В. Горбулін також поінформував, що 18–20 жовтня 2016 року у виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» НАН України провела закриту виставку-презентацію «Наука – обороні і безпеці держави». Такий масштабний захід із презентації «оборонних» академічних розробок відбувся вперше за часи незалежності нашої держави. Його відвідали й високопосадовці – Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман і Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов. У межах виставки було представлено понад 160 розробок, виконаних 35 установами Академії в інтересах оборони і безпеки держави, з них 42 розробки виконані за цільовою науково-технічною програмою НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави». Переважну більшість розробок спрямовано на вирішення науково-технічних питань, що постають перед Міністерством оборони України та підприємствами оборонно-промислового комплексу в галузі інформатики й інформаційної безпеки, матеріалознавства, елементної бази та енергетики, медицини.
Як розповів В. Горбулін, у травні поточного року Академія детально проаналізувала стан впровадження результатів завершених робіт вищезгаданої програми: висновки, яких дійшли вчені, виявилися невтішними. І річ не в тім, що науковці недостатньо активно й наполегливо співпрацюють в цьому питанні з підприємствами, а останні не зацікавлені у впровадженні, – навпаки. Проте підприємства оборонно-промислового комплексу не мають достатніх обігових коштів для впровадження розробок НАН України та укладання відповідних угод, а в Державному оборонному замовленні відсутні замовлення на нові дослідно-конструкторські роботи зі створення сучасних видів озброєння й військової техніки на основі новітніх розробок Академії. Тому у вирішенні важливих загальнодержавних питань, спрямованих на підвищення обороноздатності держави, НАН України сподівається на допомогу Генерального штабу Збройних Сил України. «Ми нарешті маємо зрозуміти, що ніхто найсучаснішого озброєння нам не подарує і навіть не продасть. Лише у співпраці науковців і конструкторів з оборонними підприємствами та військовими відомствами ми можемо створити його самі», – вважає академік.
В. Горбулін запропонував військовим такий формат співробітництва, який дав би змогу:
– забезпечити максимальну реалізацію наукового потенціалу інститутів Національної академії наук України й наукових установ Міністерства оборони України і Збройних Сил України, а також потенціалу вітчизняної промисловості (в тому числі її приватної складової) для виробництва високотехнологічних зразків озброєння та військової техніки, засобів захисту особового складу, логістичного, інформаційного, медичного й іншого забезпечення;
– раціонально використовувати фінансові ресурси, які спрямовуються з Державного бюджету України на розвиток озброєння і військової техніки;
– прискорити процес створення й організації серійного виробництва нового озброєння та військової техніки.
– об’єднати ресурси (кадри, матеріали, устаткування й інформаційні ресурси) та ефективно їх використовувати для проведення спільних наукових і науково-технічних досліджень.
Зважаючи на коло суб’єктів, які найактивніше задіяні у процесі створення продукції військового призначення, доцільно, на думку В. Горбуліна, організувати співробітництво в «трикутнику» (Міністерство оборони України і Генеральний штаб Збройних Сил України – Національна академія наук України – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та ДК «Укроборонпром») і зафіксувати цей формат взаємодії у багатосторонній угоді між зазначеними суб’єктами.
На завершення свого виступу академік В. Горбулін подякував Генеральному штабові Збройних Сил України й особисто його очільникові – генералу армії України В. Муженку за організацію цієї зустрічі, висловив упевненість в її результативності, запропонував проводити такий захід щорічно, а також від імені НАН України запросив усіх присутніх відвідати установи Академії, щоб не лише ознайомитися з доробком учених, напрацьованим у рамках виконання проектів згадуваної програми, а й з іншими результатами, які можна використати в оборонній галузі.
Про потреби в розробках новітніх технологій та шляхи впровадження наукових здобутків НАН України в інтересах армії розповіли командувачі Сухопутних військ, Повітряних Сил, Військово-Морських Сил, Високомобільних десантних військ і Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Виступив також представник Державного концерну «Укроборонпром». Потому відбулось обговорення виступів.
За результатами цієї наради планується ухвалити спільне рішення.
* * *
Повний текст доповіді академіка В.П. Горбуліна доступний на сайті Національного інституту стратегічних досліджень: http://www.niss.gov.ua/public/File/2017_table/gsh_070717.pdf.
Офіційну інформацію від Генерального штабу Збройних Сил України розміщено за посиланнями:
http://www.mil.gov.ua/news/2017/07/07/nauka-oboroni-oborona-nauczi-gaslo-pershogo-v-istorii-ukraini-spilnogo-zasidannya-voenno-naukovoi-radi-zsu-ta-nan-ukraini/
http://www.mil.gov.ua/news/2017/07/07/nam-potribno-stvoryuvati-zbrojni-sili-21-go-stolittya-general-armii-ukraini-viktor-muzhenko/
http://www.mil.gov.ua/news/2017/07/07/rosijska-agresiya-zminila-situacziyu-z-bezpeki-navkolo-ukraini-ta-v-czilomu-u-evropi-general-armii-ukraini-viktor-muzhenko/
http://www.mil.gov.ua/news/2017/07/07/rosijski-divizii-shho-rozgornuti-na-kordonah-ukraini-priznacheni-dlya-nastupalnih-dij-general-armii-ukraini-viktor-muzhenko/
http://www.mil.gov.ua/news/2017/07/07/chastina-rosijskih-vijsk-pislya-zavershennya-navchan-zahid-2017-mozhut-zalishitisya-na-teritorii-bilorusi/
http://www.mil.gov.ua/news/2017/07/07/fakt-rosijskoi-agresii-argumentovano-dovoditsya-prisutnistyu-rosijskih-vijsk-na-teritorii-ukraini-general-armii-ukraini-viktor-muzhenko/
Відеосюжет Військового телебачення України про цю подію доступний за адресою:
https://www.youtube.com/watch?v=oDAROhIVa3Q
За інформацією ССР НОВ Президії НАН України,
Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України
та прес-служби НАН України