У червні 2017 року поруч із с. Богданівка Бобринецького району, що на півдні Кіровоградської області, працювала Кіровоградська археологічна експедиція Інституту археології НАН України.
До складу експедиції входили завідувач відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України доктор історичних наук, професор С.А. Скорий (керівник), науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України кандидат філософських наук Р.В. Зимовець (м. Київ), археолог О.П. Орлик (м. Кропивницький). До роботи експедиції були також залучені представники Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка – викладач, аспірант Інституту археології НАН України К.І. Панченко, магістрант С.А. Шавінін, студенти І.І. Шарій та В.О. Кулібаба.
 Учасники Кіровоградської експедиції Інституту археології НАН України: зліва направо – С.А. Шавінін, С.А. Скорий, К.І. Панченко |
Основним об’єктом дослідження археологів став невеликий курган № 16, що входив до групи з 6-ти різних за розміром насипів, розташованої на підвищенні над долиною р. Сугоклія – правої притоки р. Інгул. Необхідність проведення розкопок була зумовлена активним руйнуванням пам’ятки у процесі здійснення сільськогосподарських робіт.
 Під час розкопування кургану №16 |
Зазначений курган виявився скіфським. Він узагалі не мав ґрунтового насипу, а залишена на рівні давнього горизонту конструкція мала вигляд майже суцільного кам’яного панцира, побудованого з різноманітного за розміром гранітного каміння.
 Курган №16: вхідна яма катакомби |
В кургані вчені відкрили два поховання – основне (у вигляді досить глибокої (3,4 м від рівня давнього горизонту) катакомби) та впускне (невелика ґрунтова яма). Могили виявилися пограбованими ще в давнину. Основне поховання містило залишки двох небіжчиків: судячи з антропології та супровідного інвентарю – чоловіка та жінки. Знахідки, що залишилися після пограбування, нечисленні: деякі прикраси (в тому числі срібні), а також бронзові вістря стріл і залізний ніж. Впускне поховання, з огляду на знайдену в ньому скроневу підвіску, фахівці визначають як таке, що належало жінці. Згадані артефакти дають змогу датувати обидва поховання другою половиною IV ст. до н.е.
 Початок розкопування поховальної камери катакомби. На фото: сидять – І.І. Шарій, В.О. Кулібаба, стоять – О.П. Орлик, Р.В. Зимовець |
Крім цих робіт, члени експедиції виконали ретельний огляд усіх курганів групи, до складу якої входив курган №16. На двох із них було зафіксовано досить примітивні кам’яні стели доби енеоліту-бронзи, а на паханій поверхні (або поблизу) 4-х із 6-ти курганів знайдено фрагменти (іноді – досить численні) античних амфор. Це свідчить про наявність скіфських поховань у курганах.
Безумовно цікавим, на думку науковців, є й те, що на одному з курганів, розташованому за 3,5 км на південний схід від місця проведених розкопок, виявлено скупчення примітивних антропоморфних гранітних стел доби енеоліту-бронзи.
 Скупчення кам’яних стел енеоліту-бронзи на полі одного з курганів поблизу с. Богданівка |
Вчені відзначають, що археологічні дослідження (передусім розкопки) в Бобринецькому районі Кіровоградської області раніше майже не проводилися (наприкінці ХІХ ст. біля м. Бобринець було розкопано один курган скіфської доби). Саме тому результати цьогорічної роботи Кіровоградської експедиції становлять неабиякий інтерес для вивчення пам’яток доби бронзи й раннього залізного віку в середній течії р. Інгул.
За інформацією Інституту археології НАН України