Як бур’яни шкодять економіці країни? Чому сучасні засоби боротьби з ними в довгостроковій перспективі часто приречені на поразку? Чи можуть генномодифіковані культури опиратись тиску конкуренції від адвентивних видів? Скільки інвазивних рослин налічується в Україні? На ці й інші запитання в ефірі програми «Громадська хвиля» радіостанції «Громадське радіо» відповів молодший науковий співробітник відділу ботаніки Національного науково-природничого музею НАН України кандидат біологічних наук Олексій Коваленко.
 |
За словами вченого, бур’яни здатні завдати досить серйозних збитків як окремим приватним домогосподарствам, так і національній економіці в цілому. Наразі в Україні спеціальні підрахунки таких збитків (прямих та опосередкованих) не виконуються, але, беручи до уваги результати спеціальних досліджень в інших країнах світу, можна дійти висновку про те, що вони є досить значними. Так, наприклад, для США цей показник становить 160 млрд. дол. США на рік. Наприклад, не помітна, на перший погляд, злинка канадська здатна щорічно формувати близько 230 тис. насінин. Наявність бодай восьми її рослин на 1 м2 посівів пшениці призводить до псування обмолочувальних механізмів польових комбайнів.
Чимало агресивних диких рослин (тут агресивність слід розуміти як здатність до виживання в непростих умовах, проникання в широкий спектр рослинних угруповань, в яких вони ніколи раніше не зростали, та змінювання їх до невпізнання) є чужорідними для української флори. Вторгнення чужорідних рослин може супроводжуватися поступовим зникненням місцевих або суттєвим скороченням їхніх популяцій. Так, наприклад, сталося з чередою трироздільною, яку витіснила череда листяна. Цікаво, що череда-«зайда», яка потрапила до України з Північної Америки, проростає гірше, ніж місцевий вид, однак вона значно ефективніше використовує наявні ресурси і пристосована до ширшого спектру ґрунтів, тому остаточне витіснення з характерного оселища може відбутися буквально впродовж кількох років. Волошка розчепірена становить загрозу для багатьох червонокнижних видів українських волошок, оскільки здатна гібридизуватися з ними й поглинати їх.
Серед рослин-мігрантів трапляються і шкідливі для здоров’я, а то й життя людини. Гігантські борщівники (борщівник Сосновського та борщівник Мантегацца), зокрема, мають токсичний сік з умістом фуранокумаринів, який, потрапляючи на шкіру, робить її чутливішою до сонячного світла і, фактично, діє за принципом лінзи: з часом перебування під прямим сонячним промінням може спричинити появу опіків (навіть третього ступеню) й пухирів. Борщівники нині поширилися на значних площах різних куточків України. Проте колись він був для неї зовсім не притаманним: цю рослину – як кормову, силосну – завезли в 1947 році. Оскільки вона продукувала значну кількість біомаси, її планували згодовувати великій рогатій худобі, в першу чергу коровам. Згодом, однак, виявилося, що молоко й м’ясо корів, які активно харчувалися борщівником, мали стійкий запах цієї рослини. Крім того, борщівник дуже швидко здичавів і почав стрімко неконтрольовано розростатися, захоплюючи дедалі більше нових територій і витісняючи звідти інших рослин. Нещодавно дослідники довели, що сік борщівника здатен справляти мутагенний ефект. До речі, агресивні адвентивні рослини нерідко є саме здичавілими культурами, які людина свого часу цілеспрямовано культивувала для власних потреб.
З-поміж бур’янів можна виокремити таку цікаву рослину, як рейнутрія: її паростки спроможні проростати крізь асфальтне покриття завтовшки 5 см, а в ґрунті – з глибини майже 1 м від поверхні. Боротися з рейнутрією вкрай важко, тому один із британських супермаркетів, аби повністю її позбутися на прилеглій території, змушений був витратити понад 600 тис. дол. США на облаштування парковки.
Однак у такий спосіб поводяться не всі бур’яни: деякі з них просто займають ніші, звільнені внаслідок людської діяльності. Так, кропива, що належить до природної фракції нашої флори, нерідко досить успішно розростається на місці осушених заплав, каналізованих річок, стаючи частиною нітрофільної антропогенної пустелі. В даному випадку її не можна схарактеризувати як рослину-агресора, оскільки вона просто «скористалась» умовами, які для неї мимоволі створила людина.
Для боротьби з бур’янами використовують спеціальні хімічні отрути – гербіциди. Але чимало інвазивних рослин за деякий час до них пристосовуються, адже багато гербіцидів містять мутагенні хімічні речовини. Тобто виходить так, що людина, по суті, стимулює, прискорює еволюцію бур’янів.
Недієвими виявляються й більшість біологічних засобів боротьби. Наприклад, проти амброзії – поширеної по свій території України надзвичайно алергенної рослини – планувалося використати один із видів жука-листоїда. А, врешті-решт, спостереження довели, що концентрація комах на заростях рослини вкрай недостатня, щоб контролювати розвиток останньої.
О. Коваленко також спростував кілька поширених стереотипів, зокрема про те, що генномодифіковані рослини нібито демонструють підвищену стійкість до шкідників і бур’янів, а також про те, що за допомогою цілеспрямованого культивування одного бур’яну можна витіснити інший. Крім того, на його думку, досить ризиковано працювати над створенням сортів культурних рослин, стійких до гербіцидів, адже не слід виключати ймовірності здичавіння цих рослин у майбутньому.
Окреме місце у флорі посідають рослини-хижаки, які харчуються іншими живими організмами (найчастіше комахами) завдяки тому, що містять у своєму складі необхідні ферменти. Найбільша тварина, яку може перетравити такий «хижак» (ідеться про деякі великі тропічні непентеси), – це щур. Загалом найбільшою з хижих рослин є дарлінгтонія з ловчим глечиком завдовжки 1 м, який за своєю формою нагадує змію. В Україні поширені значно менші за розмірами рослини-хижаки – росички, товстянки, пухирники та альдрованда. Вони ловлять своїх жертв за допомогою липких ворсинок, клейкого покриття листків і пасток – вакуумних насосів.
Наостанок гість радіопередачі зазначив, що інвазивних рослин в Україні нині налічується понад 830 видів, або ж близько 14% від загальної чисельності представників місцевої флори. Дослідники довели, що ця цифра стрімко зростає, адже станом на 1850 рік таких рослин було лише 200 видів.
Більше з теми дізнавайтеся за посиланням:
https://hromadskeradio.org/programs/hromadska-hvylya/buryany-atakuyut-vtraty-ukrayinskoyi-ekonomiky-vid-buryaniv-dosi-ne-obrahovano (https://www.youtube.com/watch?v=2HPt33FJ0nM)