22–25 червня 2017 року в містечку Ґнєвніно, що на півночі Польщі, відбулася чергова щорічна Міжнародна наукова конференція народознавців «Регіони і регіоналізм в перспективі культурної антропології» за участі вчених із України, Болгарії та Словаччини. Організатором заходу виступила загальнопольська наукова структура Польське народознавче товариство (Polskie Towarzystwо Ludoznawcze, PTL). Про конференцію розповідає її учасниця – старший науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) імені М.Т. Рильського НАН України кандидат філологічних наук Ірина Коваль-Фучило.
Під час зібрання доповідачі наголошували, що дослідження традиційної культури суттєво допомагають при створенні мережі найцікавіших сіл у Польщі загалом і на кашубських землях зокрема.
Пленарне засідання конференції присвячувалося аналізові наукового та творчого доробку видатного кашубського письменника, автора кашубської граматики, «батька» кашубської літератури, фольклориста, громадського діяча Флоріана Цейнови (1817–1881).
Учасники конференції у Ґнєвніно |
Далі робота тривала в межах трьох секцій – продовження пленарного засідання, фольклористичної секції й українознавчої секції. Останню було організовано вперше в межах щорічних конференцій PTL. Секція мала назву «Культурна спадщина і ідентичність української діаспори в антропологічному контексті». Доповіді її учасників було присвячено українознавчому науковому спадку Оскара Кольберга, українській символіці, ремісничій культурі, а також дослідженню національної ідентичності українців, примусово переселених унаслідок операції «Вісла».
Під час роботи фольклористичної секції «Від міфу до постправди. Фольклор, знання і суспільні процеси», якою керував польський фольклорист, голова фольклористичної комісії при PTL, професор Торуньського університету доктор габілітований Пьотр Ґроховскі (Piotr Grochowski), виступило вісім доповідачів. Одразу троє з них – Катажина Маркол (Katarzyna Marcol), Аґнєшка Пшибила-Думін (Agnieszka Prszbyła-Dumin) і вищезгаданий керівник секції зосередили увагу на особливостях побутування інтернет-фольклору, зокрема на принципах виникнення та поширення інформації у всесвітній інформаційній мережі. Важливими спільними рисами класичного фольклору й інтернет-фольклору було визначено засадничу відсутність автора, набуття варіативності, апеляцію до заздалегідь відомих знань. Науковці показали схеми поширення інтернет-фольклору, ілюструючи свої доповіді матеріалом не лише зі всесвітньої мережі, а й із засобів масової інформації. Серед типових рис таких фольклорних фактів було виокремлено спрощення правди, недомовки та маніпуляцію суспільною свідомістю. Учені спробували з’ясувати джерела виникнення деяких тем і продемонструвати їхній вплив на суспільну поведінку.
Чотири доповіді, зокрема й виступ І. Коваль-Фучило, стосувалися усноісторичних оповідей. У поле дослідницької уваги фольклористів потрапили розповіді про післявоєнні події (по Другій світовій війні) на півночі Польщі, особливості формування регіональної свідомості на теренах Нижньої Сілезії, спільну польсько-кавказьку боротьбу в загонах Імама Шаміра, розповіді українських і польських переселенців із зони, затопленої внаслідок будівництва ГЕС.
Ірина Коваль-Фучило |
Слід зауважити, що популярний на теренах Польщі туризм у межах своєї країни активізує появу й відродження святкування Дня села. Місцеві носії традиційної культури, працівники культурної галузі на підставі автентичних фольклорних і етнографічних даних, залучаючи авторську фантазію та орієнтацію на потенційного відвідувача, відроджують, реставрують, а часто й вигадують нові атракційні форми для приваблення гостей. Доповідь одного з учасників цієї конференції було присвячено саме динаміці й прагматиці таких святкувань.
Іншого дня науковці працювали в межах чотирьох секцій: «Картографування постмодернізму в польській соціально-культурній антропології», «Ентузіасти, колекціонери і дослідники народного строю», «Регіон: Азія. Сучасні культурно-суспільні виклики у сучасній Азії», «Музеєзнавча секція PTL». Обговорювалися, зокрема, проблеми різних підходів до об’єктів дослідження в антропології, етнології й етнографії, зв’язки між народознавчими дисциплінами та політичними процесами, а також засадничі зміни в побутуванні традиційної культури.
Крім роботи в рамках секцій та участі у щорічному зальнопольському з’їзді делегатів PTL, дослідники та музейні працівники мали нагоду познайомитися з матеріальною і духовною культурою кашубського краю. Організатори подбали про екскурсії, відвідання музеїв і туристичних маршрутів.
Із програмою конференції можна ознайомитися на сайті PTL: http://ptl.info.pl.